Способи ремонту напрямні станини

Вибір способу ремонту напрямних станини залежить від ступеня їхнього зносу й умов ремонту (оснащеність підприємства спеціальним устаткуванням і пристосуваннями).

Завдання полягає в тім, щоб вибрати такий спосіб відновлення цих деталей, при якому забезпечувалася б необхідна їхня точність при найменших витратах часу і засобів.

У ремонтній практиці напрямні відновлюють шабруванням, шліфуванням, тонким фрезеруванням, струганням з наступним шліфуванням, струганням з наступним шабруванням і притиранням.

Якщо ремонт виконується силами цехової ремонтної бригади, то спеціальні верстати для механічної обробки станин застосовувати недоцільно, тому що завантаження їхній буде надмірно низьким.

Для відновлення напрямних станин зі зносом до 0,12 мм у цих умовах використовують шабрування, що, незважаючи на велику трудомісткість і низьку продуктивність, забезпечує високу точність контакту поверхонь, що сполучаються (до 30 плям на площі 25 мм²).

В останні роки станини верстатів стали виготовляти зі сталевими або чавунними напрямними, загартованими струмами високої частоти або наклепаними (вібраційним обкатуванням і ін.). Ці напрямні шліфують або фрезерують.

Для їхньої механічної обробки іноді застосовують повздошно-стругальні верстати, оснащені шліфувальними і фрезерними пристосуваннями, а у великих ремонтних цехах — спеціалізовані шліфувальні і фрезерні верстати.

У табл. приведені дані, що характеризують трудомісткість і ефективність деяких способів ремонту напрямних станин.

Спосіб ремонту	Величина зносу, мм	Трудомісткість, %	Забезпечувана шорсткість	Відхилення (у мкм) від прямолінійності при довжині напрямних 1000 мм
Шабрування	До 0,2	100	0,4
Шліфування	До 0,3	35	0,8
Тонке фрезерування	Понад 0,3	30	0,8
Стругання з наступним шліфуванням	Понад 0,3	50	0,8
Стругання з наступним шабруванням	Понад 0,3	60	0,4

Шорсткість зазначена по ИСО МС 2632.

Ремонт напрямних станини токарного верстата

Характер зносу напрямних станини токарного верстата

Напрямні 3, 4 і 6, по яких переміщається задня бабка токарного верстата, значно менше зношуються, чим поверхні 1, 2, 7, 8 і 10. Спеціально зробленими вимірами з'ясовано, що при зносі поверхонь 3, 4 і 6 на 0,03 мм поверхня 1 часто виявляється зношеної на 0,10 мм, поверхня 2 — на 0,08 мм, поверхня 10 — на 0,05 мм, поверхня 8 — на 0,25 мм, а поверхня 7 — на 0,35 мм. Поверхні 5, 9, 11 і 12 зовсім не зношуються. Різна величина зносу поверхонь напрямних порозумівається тим, що при русі вузлів задньої бабки і супорта на ці поверхні діє різна по величині навантаження.

Виходячи з ГОСТ, що встановлює норми точності для токарних верстатів загального призначення, дотримують наступних вимог до напрямних станин цих верстатів при ремонті:

1. напрямні повинні бути прямолінійні; опуклість, що допускається, 0,02 мм на 1000 мм довжини;

2. поверхні 2, 3, 4, 6, 7 і 8 повинні бути рівнобіжні в горизонтальній площині, не мати спіральної зігнутості що спостерігається, коли напрямні вивернуті, як по гвинтовій лінії; припустиме відхилення 0,02 мм на 1000 мм довжини;

3. поверхні 7 і 8 повинні бути рівнобіжні площинам 11 і 12 під рейку; припустиме відхилення 0,10 мм на всю довжину станини;

4. поверхні 3 і 4 повинні бути рівнобіжні поверхням 7 і 8; припустиме відхилення 0,03 мм на всю довжину станини;

5. поверхні 1 і 10 повинні бути рівнобіжні поверхням 2, 7 і 8; припустиме відхилення 0,03 мм на всю довжину станини.