Тема. Управління прибутками та витратами

1. КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В КРАЇНАХ З РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ.

У країнах з ринковою економікою застосовується 2 базових системи калькулювання собівартості продукції, на основі яких формуються різні за змістом звіти про прибутки:

Система калькулювання повних витрат	Система калькулювання змінних витрат
1. Продажі (Вр)	1. Продажі (Вр)
2. Собівартість реалізованої продукції (ПВвир+ЗВвир) (всі виробничі витрати: змінні виробничі витрати + постійні виробничі витрати)	2. Собівартість реалізованої продукції (ЗВвсі) (всі змінні витрати = змінні виробничі витрати + змінні адміністративні витрати + змінні витрати на збут)
3. Валова маржа (валовий прибуток) ВМ (ВП) = Вр – С/в	3. Маржинальний доход МД = Вр – С/в
4. Адміністративні витрати (змінні витрати + постійні витрати)	4. Постійні виробничі витрати
5. Витрати на збут (змінні витрати + постійні витрати)	5. Постійні адміністративні витрати
Чистий операційний прибуток ЧП = ВМ (ВП) – АВ – ВЗ	6. Постійні витрати на збут
	Чистий операційний прибуток ЧП = МД – ПВвир – ПВадм – ПВзб
ЧП = Вр – Вир (ПВ+ЗВ) – Адм (ПВ+ЗВ) – Зб (ПВ+ЗВ)	ЧП = Вр – ЗВ – ПВ

Маржинальний доход – це та частина виручки, яка йде на покриття постійних витрат і отримання запланованого чистого прибутку.

2. Точка беззбитковості. Поведінка витрат

Постійні витрати –витрати, сума яких не змінюється при зміні обсягів виробництва.

Змінні витрати – витрати, сума яких змінюється пропорційно зміні обсягів виробництва.

у = а + в*х

у – загальні витрати;

а – постійні витрати;

в – змінні витрати на одиницю продукції (питомі витрати);

х – обсяг.

Точка беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його витратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків. Тб вказує на те. При якому обсязі виробництва дохід від реалізації покриває валові витрати п-ва.

У точці беззбитковості:

Вр = Постійні витрати + змінні витрати.

Якщо МД = Вр – ЗВ, то МДод = Цод – ЗВод

Тб в нат. показн. показує, яку кількість продукції потрібно реалізувати, щоб покрити всі витрати.-

Тб у вартісн. виразі показує, яку кількість продукції потрібно реалізувати, щоб покрити всі витрати.-

Запас фінансової міцності – це величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації без ризику покрити витрати.

Зф.м. = Вр – Тб.гр. Зф.м % = Зф.м.гр./ Вр.

3. ПОЛІТИКА МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА. ОПЕРАЦІЙНИЙ ВАЖІЛЬ.

Дія операційного важеля проявляється у тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди приводить до більшої зміни величини прибутку.

О

Сила дії операційного важеля розраховується як відношення МД до прибутку і показує: скільки відсотків зміни прибутку дасть кожен відсоток зміни виручки.

пераційний важіль показує, у скільки разів може змінитись значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів.

ТЕМА . УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ

1. СУТНІСТЬ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Рух грошових коштів (грошові потоки) – це надходження і вибуття грошових коштів і їх еквівалентів.

Грошові кошти – кошти, отримані і витрачені підприємством у готівковій і безготівковій формі (готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання).

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Класифікація грошових потоків.

1. За масштабами обслуговування господарського процесу:

7. грошовий потік по підприємству в цілому.

8. грошовий потік по окремих структурних підрозділах підприємства.

9. грошовий потік по окремим господарським операціям.

2. За видами господарської діяльності розрізняють грошові потоки, сформовані в процесі:

1. операційної діяльності;

2. інвестиційної діяльності;

3. фінансової діяльності.

3. За напрямками руху грошових потоків:

• позитивний грошовий потік (надходження грошових коштів);

• негативний грошовий потік (відтік грошових коштів);

4. За методом обчислення:

   1. валовий грошовий потік. Це сукупність всіх надходжень та витрат коштів у певному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів.

Валовий грошовий потік = надходження грошових коштів + видаток грошових коштів

ВГП= НГК+ВГК

2. чистий грошовий потік. Характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і видатком грошових коштів).

Чистий грошовий потік = надходження грошових коштів – видаток грошових коштів

ЧГП = НГК-ВГК

5. За оцінкою в часі:

• теперішній грошовий потік.;

• майбутній грошовий потік.

6. За принципом безперервності:

• безперервний грошовий потік.

• дискретний грошовий потік.

2. ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ

Управління грошовими потоками – це забезпечення фінансової рівноваги підприємства шляхом збалансованості надходжень і видатків грошових коштів.

Процес управління грошовими потоками підприємства базується на певних принципах, основними з яких є такі:

• інформативна достовірність (своєчасне та якісне забезпечення інформаційною базою даних);

• збалансованість (оптимізація грошових потоків за видами, обсягом, часовими періодами та іншими характеристиками у розрізі підпорядкованості грошових потоків стратегії і тактиці функціонування і розвитку підприємства);

• ефективність (забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових активів підприємства, що вивільняються внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності);

• ліквідність підприємства (забезпечення достатнього рівня ліквідності підприємства в умовах нерівномірного руху грошових потоків у часі).

3. ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ

Політика управління грошовими потоками передбачає виконання таких етапів: