52. Поняття та ознаки спеціальних пенсі

Під спеціальними пенсіями розуміють пенсії, які призначаються громадянам у зв'язку з роботою на певних посадах, пов'язаних із виконанням соціально-значущих обов'язків, і виплачуються за рахунок різних джерел, право на які, а також порядок призначення і виплати яких визначаються спеціальним законодавством, що прийняте щодо певних осіб, які виконують державні чи інші суспільне значущі функції. Спеціальному правовому регулюванню підлягає і пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок техногенних та екологічних катастроф.

Характерні ознаки спеціальних пенсій:

- змішаний порядок їх фінансування. Це можуть бути надходження Пенсійного фонду, бюджетні та інші джерела;

- право на них виникає за наявності спеціального стажу роботи на відповідних посадах;

- вони, як правило, виплачуються у підвищеному розмірі порівняно із страховими пенсіями;

- умови призначення спеціальних пенсій, а також їх розміри й категорії осіб, що мають на них право, регулюються спеціальними законами;

- обов'язковою умовою призначення спеціальних пенсій є звільнення громадянина з посади, яка дає право на таку пенсію;

- спеціальні суб'єкти отримання спеціальних пенсій. Суб'єктами отримання спеціальних пенсій є:

- особи, звільнені з військової служби, та деякі інші особи;

- особи, які виконують обов'язки державної служби (державні службовці та прирівняні до них особи, посадові особи місцевого самоврядування, народні депутати, судді і службові особи органів прокуратури);

- наукові (науково-педагогічні) працівники;

- особи, які мають особливі заслуги перед Україною;

- особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Залежно від соціального ризику спеціальні пенсії як і страхові поділяються на пенсії за віком, по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника.

53. Державні пенсії особам звільненим з військової служби та деяким іншим особам.

Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Мінімальний розмір пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.