61. Пенсії особам які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.

Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюються у вигляді державної пенсії, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, що належать до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається державна пенсія по інвалідності. У разі смерті годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи непрацездатним членам його сім'ї передбачено виплату державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Обидві ці пенсії можуть призначатися за бажанням громадян із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження за період 1986—1990 років, її розмір визначається на рівні відшкодування фактичних збитків, що були виплачені відповідно до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для обчислення пенсій середньомісячний заробіток визначається з розрахунку за будь-які 12 місяців підряд перебування у зоні відчуження в 1986—1990 роках, або за будь-який повний календарний місяць роботи у цій зоні. У тому випадку, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше одного календарного місяця, пенсія обчислюється за її бажанням із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за фактично відпрацьований час.

Особам, що належать до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 30%; інвалідам II групи - 20%; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Для осіб, що належать до 2, 3 та 4 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно у розмірах 15%, 10% і 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щомісячна компенсація в разі втрати годувальника для цих осіб призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який перебував на їх утриманні, в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, були вони чи ні на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника; на 2 та більше непрацездатних членів сім'ї - 100% пенсії по інвалідності померлого годувальника.

62. Допомога за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Допомога по тимчасовій непрацездатностінадається працівникам та іншим застрахованим особам, які втратили заробітну плату (дохід) у разі настання передбачених законодавством України обставин. До цих обставин (страхових ризиків) належать: захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, необхідність догляду за хворою дитиною чи хворим членом сім'ї, карантин та деякі інші випадки, зазначені у ст. 35 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і у ст. 23 Закону України від 6 квітня 2000 р. "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, як це й прийнято для страхових допомог, залежать від страхового стажу. Зокрема, передбачено, що вона становить 60% середньої заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які мають страховий стаж до 5 років, 80% середньої заробітної плати (доходу) при страховому стажі від 5 до 8 років, і за наявності страхового стажу понад 8 років розмір допомоги дорівнює 100% середньої заробітної плати (доходу).

Вітчизняне законодавство передбачає винятки з правила про залежність цієї допомоги від страхового стажу особи. Так, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу застрахованим особами, що віднесені до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також одному з батьків чи особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності повинно бути ухвалене впродовж 10 днів з дня надходження необхідних для цього документів. Разом з тим органи, що її призначають, можуть відмовити у виплаті допомоги. Зазвичай це відбувається:

1) коли особа захворіла або травмувалась при вчиненні злочину;

2) у разі умисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування особи під арештом чи за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталася внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

За чинним законодавством допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується впродовж перших 5 робочих днів непрацездатності підприємствами, установами, організаціями за рахунок власних коштів. І тільки з 6-го дня непрацездатності цей обов'язок переходить до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У випадку хвороби інших членів сім'ї допомога виплачується з першого дня, але не більше як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби та побутових умов - не більше як за 7 календарних днів.

Особи, що працюють на сезонних чи тимчасових роботах, їм допомога по тимчасовій непрацездатності надається не більше як за 75 календарних днів протягом календарного року.