4.Наукові організації України

Верховна Рада України формує державну науково-технічну політику на основі щорічного звіту Уряду України. Верховна Рада України: визначає основні цілі, напрями, принципи державної науково-технічної політики і правові основи діяльності в науково-технічній сфері; встановлює обсяги бюджетного фінансування наукових досліджень, відрахувань бюджетних коштів до Державного фонду фундаментальних досліджень, Державного інноваційного фонду та розміри державного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів для забезпечення науково-технічної діяльності; затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, перелік національних науково-технічних програм та обсяги фінансування по кожній з них на весь строк виконання з щорічним уточненням в бюджеті; В Україні наука організаційно ділиться на п´ять взаємопов´язаних сфер (секторів). До першого сектору відносять академічну науку, яка включає заклади Національної Академії наук України, Української академії аграрних наук, Академій медичних, педагогічних та правових наук України, а також галузевих академій: Української екологічної академії наук,

Провідне місце у наукових дослідженнях займає Національна Академія Наук України. НАНУ очолює і координує фундаментальні дослідження у різних областях науки. До її складу входять науково-дослідні інститути, лабораторії, музеї, астрономічна обсерваторія, ботанічний та акліматизаційний сади, біологічна станція, друкарня та бібліотека. Започаткована Академія наук України ще в листопаді 1918 року. За статутом вона повинна була розробляти понад 60 наукових напрямків у трьох відділах.

Кадрова політика в науц. ступенева. Наукові кадри гот ВНЗ та НДІ.

Науковими ступенями в Україні є:

• Кандидат наук

• Доктор наук

Наукові ступені присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій. Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів затверджуються Департаментом атестації кадрів Міністерства освіти і науки України.

Вченими званнями в Україні є:

• Доцент

• Старший науковий співробітник

• Професор

Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань є державним визнанням рівня кваліфікації вченого. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2 Тема.Методи. Основи наукових досліджень

1.Поняття про методологічне дослідження

Методологія — це: вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби наук. д. в різних сферах теорії та практики, а також сукупність принципів, засобів, методів, форм наукового пізнання. Існують певні рівні мет. аналізу:

•          загальнофілософські методи – полягає у світоглядній інтерпретації результатів наукових аналізів, загальних форм і методів наук. мислення. На цьому рівні форм. Світогляд і світосприйняття дослідника.

• загальнонаукові методи – вивч. 2 принципи метод. І форм досл., визначає умови та критерії науковості, розробляє мову науки, загальні методи досльдж.

• конкретно науковий метод – являє собою сукупність методів, принципів дослідження, які застосовуються у тій чи іншій галузі науки, ґрунтується на загально філософ. І загальнонауков. Методах.

-дисциплінарна м. – містить сукупність методів, принципів та процедур, що застосовуються у тій чи іншій науковій дисципліні.

-міждисциплінарний м. – вона є особливою формою взаємодії наук, коли отриманні знання про об.єкт дослідження проходять крізь систему міждисциплінарних зв.язків, що відкривають можливості для його всебічного вивчення.

Методологічні принципи наук досліджень

-Об’єктивність- комплексне врахування факторів,які породжують те чи інше явище, адекватність дослідницьких підходів і засобів що дозволяють отримувати істинні знання про об’єкт.

-Врахування безперервних зміни та розвитку об’єкт. дослідження

-Логічна єдність синхр. та діахрон аспекту

-Системність розглядається у комплексі.

-Перехід від абстрактного до конкретного і навпаки.

Метод наукового дослідження – це спосіб отримання нового знання, засіб вивчення певного об’єкта , його окремих сторін, сукупність дій для досягнення поставленої мети.

Вимоги до наукового методу

1.Детермінованість(обумовленість методу закономірностями як самого об’єкта дослідженнями так і пізнавальної діяльності взагалі.)

2.Доцільність – це заданість методу методами дослідження, відповідність всіх його компонентів в меті досліджень.

3.Результативність –

4.Надійність

5.Економічність

6.Доступність – можливість використання будь яким дослідником

7.Відтворюваність

8.Можливість навчання методом

Зазвичай виділяють такі рівні наукового пізнання:

1.Емпіричний або практичний – спостереження вимірювання, анкетування співбесіда.

2.Експериментальний – власне експеримент, моделювання , прогнозування

3.Теоретичний - аналіз і синтез , індукція та дедукція, аналогія , узагальнення.

4.Метотеоретичні – дидактично-пізнавальний

5.Метод системного аналізу.

Складність методологічної структури сучасних досліджень зумовила появу такої класифікації методів:

1.Організаційні – порівняння , або зіставлення, Лонгітюдний – багаторазове обстеження одних і тих самих об’єктів протягом тривалого часу.

2.Емпіричні : Обсерваційні: спостереження само спостереження; Експериментальні: експерименті, лабораторні природні;

3.Методи обробки даних: Кількісні:статистичні, квантитативні встановлення відсоткового співвідношення певних одиниць, шкалювання – відображення будь якої властивості в числові множині

4.Кореляційний аналіз.- співвідношення – встановлення попарної залежності об’єкта

5.Інтерпретаційні або пояснювальні – генетичний – об.єкт пояснюється з точки зору історичного явища.

6.Структурний – отримані дані розглядають у взаємозв.язку між частиною і цілим

Отже наукове пізнання базується на певній методології, що дозволяє глибоко і всебічно пізнати ті чи інші об’єкти, провести ґрунтовне дослідження.