4.Етапи Дослідницької діяльності

НД один із видів інтелектуальної діяльності, що передбачає певний характер його проведення.

Традиційно виділяють такі етапи НД:

1.Початковий- полягає у виборі сфери Д і обумовлений як об’єктивними факторами((актуальність новизна), так і суб’єктивними – досвідом дослідника , науковими і професійними інтересами, здібностями. Включає: -вибір теми, та загальне ознайомлення із проблемою дослідження, формує проблеми аспекту вибраної теми. -визначення мети та завдань дослідження. Мета дослідження виступає як досягнення нових конкретних результатів у вивченні тих чи інших явищ процесів. - Визначення об’єкта і предмета дослідження. -Формулювання гіпотези дослідження -

2.Дослідницький – він має яскраву виражений індивідуалізований характер, йому властива відсутність жорстко регламентованих правил: 1) вибір методів і розробку методики досліджень. 2) власне дослідження та гіпотеза , збір матеріалу, його класифікація за певними параметрами, перевірка гіпотези, систематизація, проведення експерименту. Підтверження або спростуваня гіпотези 3) формулювання попередніх висновків їх апробація і уточнення. Отримані результати отримуються у результаті висновків. . 4) обґрунтування прикінцевих висновків і практичних рекомендацій

3.Заключний – він полягає в літературному оформленні НР згідно іх вимогами та подальшому впровадження отриманих результатів у практику.

3 Тема:Методологія лінгвістичний досліджень.

1. Конкретне вивчає окремі мови наприклад Україністика. Або групи споріднених мов. Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування. А також структуру та закономірності функціонування всіх мов світу. Між конкретним і загальним мовознавством існує зв'язок, усе нове відкрите, поступово входить до теорії ЗМЗ та навпаки, кожне загальнотеоретичне досягнення використовується в дослідження наук. Еволюція МЗ характеризується лінгвістичною зміною таких лінгвістичних парадигм. (система відмінювання) . Парадигма – (по Куну) – сукупність принципів методів засобів які прийняті в науковому співтоваристві в межах уставленої наукової традиції в певних межах часу. 2) Таксономічна – інвентарна, або системно структурна. вона склалася у середині 20 ст і об’єднувала вчених поза еволюційним аспектом мови важливим є її організація структура.

3) антропоцентрична – або комунікативно- функціональна, або прагматична.

Вона сформувалась в к 20 на п 21 ст, і сприється на принцип діяльності суб’єкта, вивчає предмет чинників що забезпечує успішне використання ним мови.

Об – мова як процес і результат людської діяльності, людина я к мовна особистість.

Напрями – аналіз та опис мовних явищ і процесів, як продуктів людської діяльності.

Висунення на передній план тих чи інший принципів історизму системності, антропоцентризму, визначає напрямок історичного розвитку МЗ 19 п 21ст, однак процес зміни однієї парадигми іншою не означає зникненням кожної із попередніх відбувається лише зміна акцентів у поглядах на мовний феномен.

2.Сутність лінгвістичного дослідження

Вивчення мовних одиниць явищ процесів, на конкретному матеріалі, у тому чи іншому напрямі аспекті

Вони можуть бути теоретичними і прикладними діахронічними і синхронічними, зіставними, корпусними, тощо.

У лінгвістичних дослідженнях використовуються різні методи

-Спостереження метод наукового дослідження , що полягає в систематичному , цілеспрямованому , планомірному сприйнятті об'єкта , в ході якого отримується знання про зовнішні сторони , властивості досліджуваного об'єкта .

-Індукція та дидукція - метод наукового дослідження що ґрунтується на формально логічних виводах, що дають можливість отримати відповідно загальний висновок, на основі окремих фактів.

-Аналіз та синтез –полягає в уявному розчленування об.єкта свідомості, виокремлення в них певних частин, елементів, ознак і навпаки їх поєднання в єдине ціле, тобто це протилежні і водночас нерозривно пов.язані процеси наукового пізнання.

-Зіставлення або порівняння- метод що ґрунтується на розумінні операції, за допомогою якої пізнаються схожі та відмінні ознаки і властивості об.єкта дійсності.

-Узагальнення-   полягає в уявному поєднанні об.єктів свідомості в групи за істотними ознаками, що виокремилися в процесі абстрагування.

-Систематизація- метод що полягає в упорядкуванні знать на підставі широких спільних ознак, груп і класів об.єктів.

-Класифікація- полягає у виокремленні та узагальнені характерних ознак окремих об.єктів і групування їх за певними принципами: видовими, родовими итд.

-Інтерпретація- полягає в новому розумінні і трактуванні тих чи інших знакових елементів, а саме понять, термінів, символів, яке здійснюється на підставі аналізу вже існуюсих позначень. 

-Моделювання-  метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).

-Статистичний метод- вивчає методи кількісної обробки даних н. д , результати якого знаходять відображення в таблицях, схемах, графіках.

-Квантитативний метод – метод кількісної обробки даних н.д що полягає у підрахуванні певних показників, і встановлення їх % співвідношення.

-Опис- полягає у письмовій фіксації результатів н.д з використання метамови, а саме терміносистеми, системи позначень певної галузі знать.

-Конктетнонаукові

-Порівняльно-історичний- спосіб дослідження, що дає змогу шляхом порівняння встановити схожість і відмінність між певними явищами у різних споріднених мовах на конкретному етапі їх розвитку або окремих явищ однієї мови на різних етапах її розвитку.

-Типологічний – метод л. д певної мови через порівняння її з іншими мовами незалежно від їх генетичної природи з метою виявлення специфічних рис. На відміну від порівняльноіст. Застосовується до будь-яких мов, і спрямована на синхронний стан мови.

-Описовий – полягає у планомірній інвентаризації одиниць мови і пояснення особливостей ї будови та функціонування на певному синхронному етапі розвитку мови за допомогою метамови.

-Компонентний- млд значень слів, сутність якого полягає в розщепленні лексичного значення слова на семами, а потім на складові компоненти семи. Виділення лексичних одиниць складових компонентів здійснюється шляхом зіставлення її з іншими відповідними одиницями, що мають с нею семантичну спільність.

-Концептуальний- це методологічна модель когнітивних структур знань, концептів як одиниць свідомості, що зберігаються в національній пам.яті носіїв мови

-Дистрибутивний-   це млд при якому класифікація мовних одиниць і вивчення іх властивостей здійснюється на основі розподілу цих одиниць у потоці мовлення, тобто сполучення з іншими одиницями що їх оточують.

-Контекстний- це млд який полягає у визначенні мовленнєвих умов в реалізації актуального значення дослідження мовної одиниці. На сам перед слова. Пов.язаний с дистрибутивним, але як правило використовується для вивчення лексемних одиниць.

-Контент-аналіз- це якісно-кількісний метод вивчення тексті, який характеризується об'єктивністю висновків і чіткістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів

-Дискурс-аналіз- це млд що полягає в інтерпретації текстів або висловів як продуктів мови, діяльності людини, яка здійснюється з урахуванням певних культурно-історичних та суспільно-політичних умов.

-Лінгвістичне моделювання- метод вивчення властивостей і структури мовних одиниць або явищ на підставі вивчення властивостей і структури їх моделей.