- •З історії України
- •1.Вітчизняна історія як наука і як засіб виховання національної свідомості
- •3. Осіновні риси трипільської культури
- •4. Населення доби раннього залізного віку на території України. Кіммерійці скіфи сармати
- •5. Античні міста-держави північного причорномор’я
- •6 .Східнословянскі племенні союзи, їх розселення
- •Внутрішньо та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.
- •Київська Русь в період розквіту.
- •11.Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі.
- •10.Запровадження християнства на Русі. Історичне значення прийняття християнства.
- •12.Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •13.Утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Боротьба за українські землі.
- •14.Занепад Галицько-Волинської князівства
- •15. Приєднанняукраїнських земель до ВеликогокнязівстваЛитовського
- •16. Люблінська унія
- •18.Релігійні процеси в Україні в хvі ст. Реформаційний та контрреформаційний рух в Україні. Виникнення братств. Утворення греко-католицької церкви.
- •23.Боротьба за збереження незалежності. І.Виговський, ю.Хмельницький.
- •24.Україна у другій половині хvіі ст. Поділ України на Лівобережну і Правобережну. Доба «Руїни».
- •25. Занепад Правобережжя. П.Дорошенко.
- •26. Автономія Лівобережної України в складі Російської держави. Д.Многогрішний, і. Самойлович.
- •27. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Гетьманщини за діяльності і.Мазепи.
- •29. Національно-визвольна і антикріпосницька боротьба в Україні в середині та другій половині XVIII ст.
- •35. Початок Другої світової війни. Договори срср і Німеччини та питання щодо українських земель.
- •36. Включення Західної України, Бесарабії та Північної Буковини до складу урср.
- •37.Перший період Великої Вітчизняної війни (червень 1941-листопад 1942 рр.). Окупація України.
- •38. Встановлення фашистського окупаційного режиму в Україні та його злочинна діяльність.
- •39. Радянський підпільний та партизанський рух на окупованій території України. Бойові дії збройних формувань оун-упа.
- •43. Виникнення руху «шістдесятників». Зародження дисидентського руху в Україні наприкінці 1950 – початку 1960 –х років.
- •44. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980 –х років.
- •45. Розпад Радянського Союзу: загострення соціально-економічної кризи.
- •46. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр.
- •47. Скасування кріпосного права і його наслідки для українського селянства.
- •48. Українські землі у складі Російської імперії. Реформи системи освіти.
- •49. Військова реформа 1864 року. Необхідність і наслідки.
- •50 Галичина в хіх столітті.
- •52. Суспільно-політичний рух в Україні в хіх столітті.
- •54. Соціальні рухи на Україні 1900 – 1917 рр.
- •55 . Українські землі під час Російської революції 1905 – 1907 рр
- •56. Столипінська реформа.
- •63.Створення і політичний статус урср.
- •64. Західноукраїнські землі у 1920 – 1930 рр. У складі Польщі
- •65. Західноукраїнські землі у 1920 – 1930 рр. У складі Румунії і Чехословаччини.
- •66. Неп в Україні.
- •67. Колективізація в Україні
- •68. Індустріалізація в Україні
- •69. Приєднання західноукраїнських земель до срср 1939 – 1950 рр.
- •70. Рух опору в Україні
- •71. Голодомор 1920 – 1921 рр. Причини і наслідки.
- •72. Голодомор 1932 – 1033 рр. Причини і наслідки.
- •73. Голодомор 1946 – 1947 рр. Причини і наслідки.
- •74. Основні етапи боротьби оун – упа.
- •75. Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. Утворення зунр. Акт злуки унр та зунр 22 січня 1919 р.
- •79. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
- •81. Україна в умовах Незалежності. Прийняття Конституції України і державної символіки.
- •82. Національно-культурне відродження в Україні за часи незалежності.
- •84. Конституційний процес в Україні.
35. Початок Другої світової війни. Договори срср і Німеччини та питання щодо українських земель.
У міжвоєнні 1920-30-ті роки українські землі були поділені та знаходилися у складі чотирьох держав із різним соціально-політичним устроєм. Це ускладнювало вирішення українського питання, суть якого у вузькому розумінні, полягала у вирішенні проблеми місця й ролі українського чинника у внутрішньому житті держав, до складу яких входили українські землі, у широкому – в умовах возз’єднання українських земель та створення власної державності. Перед ІІ Світовою війною визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група – СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина – країни, до складу яких входили українські землі. Їхньою основною метою було втримати вже підвладні землі й приєднати нові. Друга група – Великобританія, Франція, які своїм втручанням у вирішення українського питання, або певними дипломатичними заходами задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група – Німеччина, яка хотіла захопити нові землі та претендувала на світове панування та Угорщина, яка домагалась повернення Закарпатської України.
Драматизм ситуації полягав у тому, що український народ самостійно не міг вирішити українського питання, все залежало від балансу інтересів різних держав і співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити. За великим рахунком Україна опинилася між двома ворожими імперськими державами – Німеччиною і СРСР.
36. Включення Західної України, Бесарабії та Північної Буковини до складу урср.
Культ особи Сталіна сформувався в певних історичних умовах. Радянський Союз перебував в оточенні капіталістичних держав, політичні лідери яких здійснювали ворожу, агресивну політику щодо СРСР. У перехідний від капіталізму до соціалізму період зоерігалась соціально-класова основа для опору соціалістичним перетворенням. Техніко-економічна відсталість країни об'єктивно диктувала необхідність форсованих темпів розвитку економіки. Через це багатьом — від найвищого керівництва до рядових робітників — здавалося, що тільки командні методи можуть забезпечити швидкі темпи розвитку. Серед основних причин виникнення культу особи Сталіна слід назвати дрібнобуржуазний характер населення країни, в тому числі робітничого класу. Робітники, які прийшли із села в ході індустріалізації, заполонили старі промислові міста, розмили й розчинили в собі ядро кадрових робітників
Найхарактерніші риси сталінщини як тоталітарної системи керівництва суспільством. Це — відчуження трудящих від власності, відокремлення уряду від народу, народу від уряду; узурпація влади в партії і державі й зосередження її в руках однієї людини; створення адміністративно-командної системи влади; граничний волюнтаризм у керівництві політикою й економікою, ліквідація колективного керівництва і плюралізму думок у партії, підміна їх одноосібними рішеннями, замаскованими під рішення з'їздів, конференцій і пленумів ЦК; відмова від соціалістичного демократизму і встановлення перманентного терору, спрямованого своїм вістрям проти народу і партії, а також цілковите нехтування загальнолюдськими цінностями; розкол міжнародного комуністичного руху і політика підпорядкування його цілям єдиновладдя.