5.3.2. Немовна комунікація

Оскільки людина сприймає виступ декількома органами почуттів одночасно, саме собою зрозуміло, що лектор повинен стежити не тільки за тим, який акустичний вплив він надає, але й за тим, чи відповідають цьому впливу візуальні прийоми.

Міміка – виразний рух м’язів особи. Вираз особи показує відношення до партнерів з комунікації. Міміка, з одного боку, ілюструє або модифікує словесні вирази, а з іншого – являє собою зворотний зв’язок, що виявляється у вигляді реакції студентів на висловлення та поводження викладача.

На заняттях вираз облич студентів сигналізує про ступінь уваги та готовності до дій. Викладач частково одержує інформацію про те, чи зрозуміли вони навчальний матеріал або суть завдання. Навпаки, вираз обличчя викладача сигналізує студентам про те, як він оцінює їхній результат, схвалює він їхню поведінку або ні.

Погляд. Контакт очима – грає важливу роль у процесі комунікації, тому що також служить зворотним зв’язком між партнерами. Погляд виступаючого може сигналізувати про кінець його промови, про те, що він готовий дати слово партнеру. Якщо ж викладач не готовий цього зробити, він уникає контакту очима.

Обмін поглядами виконує важливу функцію під час заняття. Він регулює комунікацію. Викладач, подивившись на студентів, може закликати їх заспокоїтися або перерватися. Але і студенти можуть поглядом попросити викладача перервати свій монолог і відповісти на неясні питання. Деякі студенти можуть завдяки обміну поглядами бути активовані та з більшою мотивацією включені до навчального процесу. У великих аудиторіях цілеспрямовано використаний контакт очима дає можливість хоча б частково індивідуалізувати викладання.

Жести. Рух руками слугує, насамперед, для ілюстрації й супроводження мовних висловлювань, він показує емоційний стан викладача, наприклад, його знервованість або страх. Рух головою також виконує цілий ряд комунікативних функцій.

Жестикуляція – засіб оптичного підкріплення промови. Проте стереотипні жести мало що додають для її сприйняття, так само, як і жести, що не відповідають меті – такі жести не підсилять, а зіпсують враження від того, що промовляється.

Жести повинні бути доповненням до сказаного. Складні технічні процеси навряд чи можуть пояснюватися тільки рухом рук. Для цього існують технічні засоби навчання.

Певну інформацію при комунікації несе також дистанція між учасниками розмови. На комунікацію може впливати те, як розташовані у відношенні один до одного столи студентів, а також місцезнаходження викладача стосовно студентів.

Зовнішній вигляд. Зовнішній вигляд визначає те враження, що з першого погляду може стати вирішальним для того, чи відбудеться комунікація взагалі. Не все можна змінити у зовнішності людини. Проте в цілому людина може змінити свій вигляд завдяки, наприклад, одягу. Через зовнішній вигляд виявляється соціальний статус людей, властивості характеру, емоційний стан.

Самоаналіз виступу. Силу голосу, висоту тону, швидкість промови, уточнити стиль її та артикуляцію доцільно перевірити за допомогою магнітофонного запису власної промови.

Немовну поведінку контролюють за допомогою дзеркала. Набагато більші можливості для власної оцінки поведінки в цілому (включаючи мовний і немовний аспекти) надає використання відеоапаратури.