- •Універсальні величини усного спілкування. Види усного спілкування. Усне публічне мовлення. Види і жанри публічних виступів.
- •Тема 4. Усне професійне мовлення
- •1. Суть і види усного професійного мовлення
- •2. Вимоги до усного професійного мовлення
- •3. Особливості публічного мовлення. Жанри публічних виступів
- •Жанри публічного виступу
- •Залежно від змісту, призначення, способу проголошення і обставин спілкування виділяють такі жанри публічного мовлення (або жанри красномовства):
- •Усі жанри красномовства реалізуються у таких видах публічного мовлення, як доповідь, промова, лекція, огляд, бесіда.
- •4 Інтонація
- •5 Невербальні засоби спілкування
- •6. Техніка мовлення
- •7. Дикція
- •8. Способи підготовки до публічного мовлення
- •9. Етика усного професійного спілкування
- •7. Запитання і завдання для самоперевірки
5 Невербальні засоби спілкування
Ефективність спілкування визначається не тільки ступенем розуміння слів співрозмовника, але і умінням правильно оцінити поведінку учасників спілкування, їх міміку, жести, рухи, позу, направленість погляду, тобто зрозуміти мову невербального (вербальний - словесний, усний) спілкування. Ця мова дозволяє точніше виразити свої почуття, показує, наскільки людина володіє собою.
Головним показником почуттів промовця є вираз обличчя. Міміка дозволяє краще зрозуміти людину, розібратися, що вона відчуває. Почуття радості і щастя, здивування і гніву, болю і суму відбиваються на обличчі за допомогою міміки, яку важливо розуміти, бо очі і вираз обличчя є не менше красномовними, ніж слова. Треба вивчити своє обличчя, зрозуміти, що відбувається з ним, щоб міміка була виразною, доречною, емоційною.
Ми навіть не уявляємо, скільки різноманітних жестів використовує людина при спілкуванні, як часто вона супроводжує ними свою мову. Видатний оратор давнини Демосфен на питання, що потрібно для успіху оратору, відповів так: "Жести, жести и жести!". Жести роблять мову емоційною, уточнюють думку, посилюють значення слів, але користуватися ними слід обережно. Механічні жести відвертають увагу від мови, не дають змоги зосередитися, свідчать про невпевненість в собі.
Залежно від призначення жести поділяють на ритмічні, емоційні, вказівні, символічні, зображальні.
Ритмічні жести зв'язані з ритмикою мови, вони підкреслюють логічний наголос, уповільнення та прискорення мови, місце пауз.
Хвилювання, радість, захоплення, смуток, сум, розгубленість - все це проявляється не тільки в словах і інтонації, а і в жестах. Жести, що передають різноманітні відтінки почуттів, називаються емоційними. Деякі з них закріплені в стійких сполученнях, оскільки такі жести загальноприйняті. Наприклад: бити себе в груди, стукнути кулаком по столу, повернутися спиною, вказати на двері.
Вказівні жести вживаються в тих випадках, коли є предмет, на який можна вказати. Вживання того чи іншого вказівного жесту залежить від ситуації. Жести, які показують предмет замість тлумачення слів, називають зображальними.
Ці жести з'являються у таких випадках:
якщо невистачає слів, щоб передати уявлення про предмет;
якщо тільки слів недостатньо з якихось причин (підвищена емоційність, нервозність, невпевненість);
якщо необхідно посилити враження, вплив на аудиторію.
Однак, користуючись зображальними жестами, важливо мати почуття міри і не підмінювати ними слова.
Під час усного мовлення часто вживаються жести-символи, або символічні жести. Найбільш частий жест - поклон як символ подяки за теплий прийом, жест привітання - піднята рука, ознака біди - обхвачена руками голова. Кожний символічний жест має певне значення, буває характерним для типової ситуації.
Жест категоричності - енергійна відмашка правою рукою супроводжує такі слова: ніхто не знає.
Жест інтенсивності - рука стискується в кулак, супроводжує такі слова: яка активність, які ми сильні.
Жест відмови, заперечення - відштовхуючий рух рукою, супроводжує такі слова: ні, ні, ніколи.
Жест протиставлення - рука виконує рух у повітрі "там" і "тут", супроводжує такі слова: великі і маленькі.
Жест роз'єднання - долоні розкриті в різні сторони: це треба розрізняти.
Жест об'єднання - долоні рук поєднуються: треба поєднати зусилля.
Національний характер жестів пов'язаний з культурними та етнічними традиціями кожного народу. Так українці на знак згоди хитають головою вперед-назад, а болгари - вліво-вправо. Різними жестами прощаються українці і французи.
Жести, як і слова, бувають експресивними, надають мові різноманітних відтінків: урочистості і піднесення, зниженості і фамільярності. Кожен жест повинен бути доречним, важливо не вживати жест заради жесту, бо це не прикрашає мову. Слід ураховувати, що жестикуляція обумовлена і характером людини. Деякі люди від природи емоційні, вони не можуть обійтися без жестів, а спокійній, стриманій людині жести невластиві.
Кращим жестом вважається той, якого не помічають, який органічно поєднується із словом і підсилює його вплив.
