5. Характеристика фізико-механічних властивостей натуральних шкір

Теоретична частина

Фізико-механічні властивості готових шкір є одними з основних, що характеризують якість готових шкір і зумовлені здатністю шкіри робити опір різним типам навантажень. Фізико-механічні властивості готових шкір визначаються показниками: межа міцності, видовження, еластичність, жорсткість, деформація тощо.

Межа міцності при розтягуванні, МПа, характеризується навантаженням при розриві шкіри, що припадає на одиницю площі поперечного перерізу зразка. Цей показник значною мірою характеризує механічні властивості шкіри і нормується стандартами.

Значення межі міцності при розтягуванні залежить від виду шкіряної сировини і методу дублення. Найбільшу межу міцності при розтягуванні мають шкіри зі шкур великої рогатої худоби. Межа міцності при розтягуванні неоднакова у різних напрямках шкіри і на різних топографічних ділянках. Найбільшу міцність у багатьох випадках шкіра має вздовж хребтової лінії. Межа міцності натуральних шкір при розтягуванні залежить від ступеня формування структурі шкіри, орієнтації її структурних елементів відносно напряму деформуючого зусилля і здатності до орієнтації, та визначається видом сировини, технологією обробки, методом дублення, наповнювання і жирування тощо.

Шкіри, волокна яких розташовані під великим кутом до поверхні, мають більшу межу міцності при розтягуванні, ніж шкіри з горизонтально розташованими волокнами.

Зволоження шкіри збільшує здатність волокон до орієнтації. Зволоження шкір для низу взуття з поганим розпушенням структури збільшує межу міцності при розтягуванні на 40-50 %. Аналогічно впливають на шкіру жирувальні речовини, що вводяться в структуру шкіри під час її жирування на стадії технологічних фарбувально-жирувальних процесів.

Межа міцності при розтягуванні сітчастого шару на 40-50 % вища, ніж сосочкового, тому ця величина залежить від співвідношення товщини шарів.

Відносне видовження при навантаженні 9,8 МПа та при розриві є обов’язковими показниками для оцінки якості натуральних шкір, особливо для верху взуття. Збільшення довжини зразків при одновісному розтягуванні пов’язано з випрямленням і орієнтацією структурних колагенових волокон дерми. Розтягування шкіри характеризують кривими «видовження – навантаження».

Експериментальна частина

Хід роботи

1. Ознайомитись з показниками фізико-механічних властивостей та визначити їх вплив на експлуатаційні властивості готової шкіри.

2. Коротко занотувати показники фізико-механічних властивостей натуральних шкір та пояснити відмінності у кількісному співвідношенні.

3. Користуючись ДСТУ 2726-94 «Шкіра для верху взуття. Технічні умови»; ГОСТ 485 «Юфть для верха обуви. Технические условия»; ГОСТ 29277-92 «Кожа для низа обуви. Технические условия» проаналізувати значення показників фізико-механічних властивостей шкір різного цільового призначення. Обґрунтувати фізико-механічні властивості різних шкір відповідного цільового призначення та порівняти їх значення. Результати записати у табл. 6.

Таблиця 6

Фізико-механічні властивості шкір різного цільового призначення (за вимогами стандартів)

Назва показника та одиниці виміру	Числове значення показника
	Шкіра для верху взуття ДСТУ 2726-94	Юхта взуттєва ГОСТ 485	Шкіра для низу взуття ГОСТ 29277-92
Межа міцності при розтягуванні, МПа
……

Зробити висновок за представленими результатами.