Список використаної літератури

1. Диференціальна психологія: навч. посіб. / А.А.Палій. – К., 2010. - С. 105-139

2. Физиология высшей нервной деятельности. П.Д. Харченко, Г.М. Чайченко. К., Издательское обьединение «Вища школа», 1977. – С. 224-225

3. Міненко О. О. Особистісне змінювання в процесі професійної підготовки студентів-психологів : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Пед. та вік. психологія» / О. О. Міненко. – К., 2004. - 20 с.

4. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. с англ. − М. : Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – С. 206-242

5. Павлюкова Н. Ф. Деякі психологічні характеристики учнів і зв’язки між ними та успішністю школярів / [Інтернет ресурс. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2011/Psihologia/8_83172.doc.htm].

Науковий керівник: к.пс.н., старший викладач Л. В. Драгола

Аналіз та інтерпретація результатів формувального експерименту з розвитку стресостійкості фахівців із соціальної роботи ю.О. Тептюк

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

По завершенню формувального експерименту було здійснено другий контрольний зріз, за допомогою якого можна порівняти показники рівня стресостійкості експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп. Експериментальна група налічувала 20 досліджуваних, а контрольна – 22 (табл.1).

Таблиця 1 - Порівняння кількісних результатів застосованих методик на визначення стресостійкості, тривожності, локусу контролю та самооцінки до та після здійснення формувального експерименту

Об’єкт дослідження	Рівень прояву	ЕГ			КГ
		до	після	зміна	до	після	зміна
Тривожність	Високий	60%	50%	-10%	0%	0%	0
	Середній	40%	50%	+10%	63,63%	68,18%	+4,55%
	Низький	0%	0%	0	36,36%	31,82%	-4,55%
Локус контролю	Інтернальний	35%	35%	0	36,36%	36,36%	0
	Врівноважений	35%	40%	+5%	54,54%	54,54%	0
	Екстернальний	30%	25%	-5%	9,09%	9,09%	0
Самооцінка	Високий	25%	20%	-5%	31,82%	36,36%	+4,55
	Середній	50%	65%	+15%	68,18%	63,63%	-4,55%
	Низький	25%	15%	-10%	0%	0%	0
Стресостійкість	Високий	0%	0%	0	4,55%	4,55%	0
	Достатній	0%	10%	+10%	45,45%	50%	+4,55%
	Задовільний	70%	80%	+10%	50%	45,45%	-4,55%
	Низький	25%	10%	-15%	0%	0%	0
	Дуже низький	5%	0%	-5%	0%	0%	0

Для полегшення аналізу та інтерпретації даних щодо показників тривожності, локусу контролю та самооцінки, отриманих у результаті проведення контрольного експерименту, представимо їх за допомогою графіків на рисунках 1-3. На рисунку 1 можна помітити, що кількість фахівців із соціальної роботи з високою тривожністю зменшилась на 10%. Число досліджуваних, показник тривожності яких знаходився на середньому рівні, зменшилась на 10%. Після проведення тренінгу кількість осіб з низькою тривожністю відсутня, як і на початку дослідження. Отримані результати свідчать про незначні позитивні зміни, які можна пояснити зниженням рівня тривожності досліджуваних з експериментальної групи завдяки усвідомленню ними причин виникнення тривоги, тренування навичок зниження тривожності.

Так як тривожність є досить стійкою особистісною характеристикою людини, маловірогідним є її значне зменшення за такий короткий відрізок часу, який було відведено для проведення групового тренінгу. Тим не менш, отримані фахівцями із соціальної роботи навички рефлексії стану тривоги та регулярні вправи, які спрямовані на її зниження, у майбутньому дадуть можливість і далі самостійно контролювати рівень тривожності та позитивно

Рис 1 - Графік зміни тривожності досліджуваних в ЕГ до і після експерименту

на нього впливати. Водночас варто відмітити, що суттєвої різниці у кількісних показниках рівня тривожності досліджуваних контрольної групи не виявлено.

За допомогою рисунку 2 можна відслідкувати зміни кількості осіб з інтернальним, врівноваженим та екстернальним локусом контролю у результаті проведення тренінгу.

Рис. 2 - Графік зміни локус контролю досліджуваних в ЕГ до і після експерименту

Кількість досліджуваних з інтернальною орієнтацією суб’єктивного контролю до і після експерименту є однаковою. На 5% зросла кількість осіб, які характеризуються врівноваженою орієнтацією, та на 5% зменшилась кількість фахівців із соціальної роботи з екстернальним локусом контролю.

Позитивна тенденція зростання внутрішнього контролю частини досліджуваних свідчить про розвиток їхнього розуміння необхідності брати відповідальність за контроль над ситуацією, навчання ефективно використовувати інформацію та зворотній зв'язок у ситуаціях, що вимагають активної поведінки, спрямованої на вирішення проблем. Так як локус контролю є стійкою інтегративною характеристикою особистості, він досить повільно змінюється у часі. Також факт, що індивіди з екстернальним локусом контролю не розглядають зміни середовища як результат своїх зусиль та менш ефективно взаємодіють з ним, пояснює причину незначних змін локусу контролю досліджуваних завдяки проведеному експерименту. Тим не менш, так як локус контролю формується в результаті соціального научіння, існує необхідність регулярної та систематичної психологічної допомоги фахівцям із соціальної роботи, спрямованої на розвиток розуміння необхідності брати відповідальність за контроль над ситуацією. Водночас варто відмітити, що суттєвих змін локусу контролю досліджуваних контрольної групи не відбулося.

Завдяки представленому на рисунку 3 графіку можна зробити висновок про позитивні зміни показників самооцінки досліджуваних у ході проведення експерименту.

Рис. 3 - Графік зміни самооцінки в ЕГ до і після експерименту

Кількість досліджуваних із завищеною самооцінкою зменшилась на 5%. Кількість осіб, які характеризуються адекватною самооцінкою на середньому рівні, зросло на 15%. Також завдяки проведенню тренінгу на 10% зменшилась кількість фахівців із заниженою самооцінкою. Представлена позитивна тенденція свідчить про розвиток позитивної та стійкої Я-концепції досліджуваних, які приймали участь у груповому тренінгу, розвиток їхніх навичок адекватного оцінювання себе, збільшення мотивації роботи над собою.

Адекватна висока самооцінка фахівців із соціальної роботи дає можливість повірити у свої сили та здібності справлятися з різного роду професійними завданнями, проявляти ініціативу та пропонувати нові способи вирішення проблемних ситуацій у трудовій діяльності, зменшити кількість непорозумінь та конфліктів у колективі, а також позитивно впливає на загальний рівень стресостійкості. Водночас варто відмітити, що суттєвої різниці у кількісних показниках рівня самооцінки досліджуваних контрольної групи не виявлено.

На рисунку 4 можна відслідкувати зміни рівня стресостійкості фахівців із соціальної роботи, які приймали участь у груповому тренінгу, спрямованому на розвиток стійкості до стресу.

Рис 4 - Графік змін рівня стресостійкості фахівців із соціальної роботи