Список використаної літератури

1. Инструкция по использованию компьютерной программы оценки функциональных и резервных возможностей организма D&K-test. Авторское свидетельство на изобр. № 2002108583 от 29.10.2002, зарег. в Государственном Департаменте интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины. – К., 2003. – 4 с.

2. Лизогуб В. С. Онтогенез психофізіологічних функцій людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. біол. наук : спец. 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин» / Володимир Сергійович Лизогуб. – Київ, 2001. – 21 с.

3. Максименко І. Г. Теоретико-методичні основи багаторічної підготовки юних спортсменів у ігрових видах спорту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. наук з фіз. вих. і спорту : спец. 24.00.01 – «Олімпійський і професійний спорт» / І. Г. Максименко. – Київ, 2011. – 43 с.

4. Супрунович В. О. Тактичне мислення футболістів 16-20 років з різним рівнем нейродинамічних функцій / В. О. Супрунович, І. Д. Глазирін // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2012.– Випуск № 1. – С. 28-31.

Науковий керівник: к.ф.в. та сп., доцент В. О. Супрунович

Взаємозалежність психофізіологічних функцій у студентів-магістрантів спеціальності «фізичне виховання» а. Г. Плотнікова, в. Л. Москаленко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Постановка проблеми. Тестування функціонального стану організму студентів, особливо тих, що займаються тренувальною та змагальною діяльністю є одним із актуальних сучасних напрямів дослідження.

Мета дослідження: визначити ступінь взаємозалежності психофізіологічних показників у студентів-магістрантів спеціальності «Фізичне виховання».

Аналіз останніх досліджень і публікацій та актуальність. Вивченням індивідуальних психофізіологічних характеристик та їх відмінностей у спортивній діяльності, в останні роки, займалися такі дослідники як Г. В. Коробейніков [1], В. С. Лизогуб [4].

Розвиток властивостей психофізіологічних функцій у спортсменів проходить більш інтенсивно та рівномірно, раніше досягається рівень показників дорослих людей і в зрілому віці вони довше утримуються на високому рівні [4].

Автори вказують на те, що не дивлячись на досить високу зацікавленість сучасних дослідників проблемою змін психічних і психофізіологічних функцій людини в умовах високого психоемоційного і фізичного напруження [1], зокрема спортивної діяльності, практично відсутні роботи по вивченню психофізіологічних механізмів [2].

Методи та організація досліджень. Для визначення психофізіологічних показників були використані: бланкові методики дослідження просторової пам’яті та функції уваги (методики П’єрона-Рузера [6] та Шульте – ускладнена методика Горбова «Червоно-чорна таблиця» [5]); комп’ютерна програма «Інтест» для дослідження функцій пам’яті та рівня розвитку різновидів мислення; для обробки даних використовували метод математичної статистики.

У дослідженнях, які проводилися у жовтні 2014 року, брали участь студенти-магістранти спеціальності «Фізичне виховання» ННІ фізичної культури, спорту і здоров’я на базі Черкаського національного університету. Досліджувана група складалася з 10 осіб.

Результати досліджень та їх обговорення. На початковому етапі було визначено показники просторової пам’яті, коефіцієнти операційного та просторового мислення та показники здатності до концентрації, розподілу та переключення уваги досліджуваних.

Розподіл досліджуваних за рівнями розвитку пам’яті на числа і слова, розвитку різновидів мислення та здатності до розподілу та переключення уваги, який був здійснений методом сигмальних відхилень, дозволив виявити особливості розвитку психофізіологічних показників у групі.

В результаті нашого дослідження було виявлено, що середній рівень для показників пам’яті на числа становить 56-77%, а на слова – 68-89%.

У студентів-магістрантів середній рівень операційного мислення склав 85-95%, а просторового мислення – 67-90%.

Середні показники тестування здатності до розподілу та переключення уваги коливалися у таких межах: 47-62 фігури за хвилину (концентрація та переключення уваги) та 189-330 секунд (розподіл та переключення уваги), який продемонструвало майже 88% випробуваних.

Аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що психофізіологічні показники групи досліджуваних знаходяться приблизно на однаковому рівні.

На наступному етапі, ми провели кореляційний аналіз на основі отриманих даних психофізіологічних показників (табл. 1.). Інтерпретацію коефіцієнтів кореляції визначали виходячи із загальноприйнятих рівнів сили зв'язку за літературними даними [3].

Таблиця 1.