- •1. Проаналізуйте біографію б.Хмельницького, визначте причини, які спонукали його до участі у національно-визвольній війні 1648-1657 рр.
- •2. Які події особистого життя б.Хмельницького, на Вашу думку, вплинули на його політичнц діяльність?
- •3. Опишіть вдачу та характер б.Хмельницького.
- •4. Які факти з біографії б.Хмельницького Ви дізналися з Літопису Самійла Величка?
- •5. Яку характеристику надав б.Хмельницькому український історик м.С.Грушевський?
- •7. В чому були переваги та недоліки Генеральної Ради?
- •8. Охарактеризуйте фрагмент з літопису Самійла Величка. Визначте, яка форма правління була встановлена в козацькій державі в другій половині хvі ст.
- •9. Визначте, до якого типу джерел можна віднести дану пісню. Поясніть, як народна пісня розкриває події періоду.
- •10. Ознайомтесь із письмовим джерелом. Визначте, яку битву охарактеризував Самійло Величко, коли вона відбулася, які наслідки мала?
- •11. Ознайомтесь із фрагментом літопису Самійла Величка. Які наслідки мала дана битва в історії національно-визвольної війни?
- •12. Прочитайте уривок з літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки. Визначте, які події характеризує автор.
- •13. Охарактеризуйте умови Білоцерківського договору. Перепишіть пункти договору сучасною українською мовою.
- •14. Проаналізуйте роботу ю.Мицика «з досліджень історії Переяславської Ради 1654 р». Зробіть висновок про долю «Березневих статей» та їх роль в розвитку українського народу.
- •15. Ознайомтеся з оцінкою б.Хмельницького, надану українським істориком Володимиром Антоновичем. Поясніть думку автора про причини, які завадили б.Хмельницькому створити українську державу.
8. Охарактеризуйте фрагмент з літопису Самійла Величка. Визначте, яка форма правління була встановлена в козацькій державі в другій половині хvі ст.
Гетьман Хмельницький, чуючи близьку кончину свою, скликав у Чигирин урядників од війська і урядів і товариство з найзначнішими козаками: Дякую за ту гідність, якою ви мене вшанували, і за те довір’я, яке ви до мене завше виявляли! Повертаю вам усі знаки і клейноди, що гідність і владу тую означають, і прошу вас пробачити мені, в чому я, як людина, будь-кому з вас завинив або скривдив. Оберіть собі гетьмана за мого життя, якому б я міг відкрити потрібні таємниці і дати корисні поради в управлінні. А як у нинішню критичну пору потрібна в гетьмани найбільше вправна, мужня й досвідчена людина, то я рекомендую вам, як саме таких, полковників переяславського Тетерю та полтавського Пушкаренка і писаря генерального Виговського. З них оберіть ви одного, кого по загальній нараді заблагорозсудите».
Урядники і козаки, заридавши гірко на слова гетьманські, що так їх зворушили й вразили, а особливо про близьку смерть його і своє сирітство, залементували: «Кого оберемо на місце твоє? І хто є гідний нагородити батьківські до нас заслуги твої і нашу в тобі втрату? Син твій Юрій нехай наслідує місце і гадність твою! … Гетьман, дякуючи урядникам і військовим за їх до нього признання, заперечував вибір їхній на його сина, переконуючи, що він дуже молодий і, щоб підняти такий великий уряд і в такий критичний час, ще не надійний. Зібрання, заперечивши гетьманові, що молодість його сина можна
скріпити добрими порадами та надійними радниками, що їх по знанню своєму
вибрати сам може, присудили одноголосно, що «позбавити його батьківської гідності ми ніколи не допустимо».
Гетьман з упертого наполягання присутніх, погодився на їх волю і, запросивши до себе сина свого Юрія, поручив зборам із словами: «Вручається він під охорону Божу і вашу опіку, і анафемі віддаю того, хто зведе його з путі правдивої і сотворить притчею во язицях і посміховищем у людях! Віддаю й самого його, якщо він піде дорогою незгідливою і віддалиться от правоти, честі і християнських чеснот; і заповідаю йому на все життя його служити отчизні вірно й щиро, пильнувати її, яко зіниці ока, і пролити за неї всю свою кров, якщо буде їй корисна і спасенна!... А вас прошу і закликаю скріпляти його добрими порадами і постійною мужністю, яка всьому племені слов’янському є споконвіку властива і спадкова». По тому вручив гетьман синові своєму клейноди військові і печать національну з усіма документами й справами письмовими; і він, за звичаєм, був привітний і прикритий од урядників та товариства прапорами й шапками і проголошений гетьманом, з пальбою із гармат та мушкетів і з музикою військовою, що грала в місті на всіх перехрестях і майданах, а до полків і міст вислано гінців з універсалами. Вібувся ж і здійснений був сей вибір у 7 день серпня 1657 року.
10
Єрмолаєв В. Богдан Хмельницький про проблеми і перспективи українського державотворення (до 315-річчя Національної революції 1648 р.). / Питання історії держави і права, 2013.
