Загальні теоретичні відомості

1 ЕкспертНі метоДи знаходження вагових коефіцієнтів вагомості показників якості об’єкта

Якість складається з багатьох показників виробу. Вимоги до якості - вираження визначених потреб та їхній переклад у набір або кількісно якісно установлених вимог до характеристик об’єкта, щоб дати можливість їх реалізації і перевірки. Показники якості - встановлені конкретні вимоги до характеристик (властивостей) об'єкта, що дають можливість їх реалізації і перевірки.

Кожний одиничний показник в загальній оцінці якості має свою вагу, що визначається коефіцієнтом вагомості.

Існує два методи визначення вагових коефіцієнтів: аналітичний та експертний. Використання аналітичного метода, не зважаючи на легкість виконуваних в його рамках обчислень, пов’язано з подоланням труднощів, які полягають в тому, що відсутній досить детальний алгоритм, за допомогою якого для будь-якої групи властивостей можна було б однозначно виявити той показник властивостей, який придатний для використання як ненормований груповий коефіцієнт вагомості.

І тому, не дивлячись на те, що аналітичний метод найбільш переважний, на практиці найчастіше застосовують експертний метод визначення коефіцієнтів ваговитості.

Метод експертних оцінок для визначення вагових коефіцієнтів одиничних показників якості одержав широке поширення в різних галузях промисловості. Незалежно від способів проведення експертизи, даний метод складається з наступних етапів:

- формування групи фахівців-експертів;

- підготовка опитування експертів;

- здійснення опитування експертів;

- обробка експертних оцінок.

Залежно від вимірювального завдання розроблено різні алгоритми визначення вагових коефіцієнтів. Аналіз існуючих способів визначення вагових коефіцієнтів показує, що найбільше поширення одержали три способи: спосіб ранжування, спосіб попарного зіставлення й спосіб подвійного попарного зіставлення. Вони відрізняються як підходами до постановки питань, на які відповідають експерти, так і проведенням експериментів і обробкою результатів експертиз.

1.1 Метод ранжування

1.1.1 Алгоритм роботи експертної групи

Подання результату виміру ранжованим рядом має сенс тоді, коли кілька об’єктів експертизи можна розглядати як один складовий об’єкт тієї ж природи. Порядок дій при цьому буває наступний:

- об’єкти експертизи розташовуються в порядку їхньої переваги (ранжирування). Місце, зайняте при такім розміщенні в ранжованому ряді, називається рангом;

- найбільш важливому, на думку експерта, об’єкту експертизи приписується найвищий ранг, всім іншим у порядку зменшення їхньої відносної значимості;

- отримані результати вимірів нормують, тобто ділять на загальну суму балів. Таким чином, вагові коефіцієнти приймають значення від 0 до 1, а їхня сума стає рівної 1.

Результати експертизи зводяться до табл.1.1.

Таблиця 1.1 – Рангові оцінки показників об’єкту

Номера об’єктів експертизи	Оцінки експертів
	1	2	…	m
Q1
Q2
…
Qn

При обробці результатів експертиз, отриманих ранжуванням необхідно виконати наступні операції:

- визначити суму балів, проставлених всіма експертами -му об’єкту експертизи (показнику);

- визначити суму балів всіх об’єктів експертизи (показників), проставлених всіма експертами;

- визначити вагові коефіцієнт -го об’єкта експертизи (показника).