- •Мета виконання курсового проекту
- •Загальні теоретичні відомості
- •1 ЕкспертНі метоДи знаходження вагових коефіцієнтів вагомості показників якості об’єкта
- •1.1 Метод ранжування
- •1.1.1 Алгоритм роботи експертної групи
- •1.3 Визначення вагових коефіцієнтів виробу методом подвійного попарного (повного) зіставлення
- •1.3.1 Алгоритм роботи експертної групи
- •1.1.2 Визначення вагових коефіцієнтів об’єкту експертизи
- •1.2 Визначення вагових коефіцієнтів виробу методом попарного зіставлення
- •1.2.1 Алгоритм роботи експертної групи
- •1.2.2 Визначення вагових коефіцієнтів об’єкту експертизи
- •1.3.2 Визначення вагових коефіцієнтів об’єкту експертизи
- •1.4 Визначення погодженості експертної групи
- •2 Розрахунок комплексних показників якості виробу
- •2.1 Вибір нормованих параметрів
- •2.2 Визначення відносних показників якості
- •2.3 Комплексування одиничних показників виробу
- •3 Аналіз конкурентОспроможності виробу
- •3.2 Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності
- •3.3 Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності
- •3.3.1 Розрахунок групового показника за технічними параметрами
- •3.3.2 Розрахунок групового показника за економічними параметрами
- •3.3.3 Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності
- •1.1.2 Аналіз отриманих даних
- •1.2 Визначення вагових коефіцієнтів виробу методом попарного зіставлення Завдання. Визначити вагові коефіцієнти одиничних показників якості холодильника.
- •1.2.1 Обробка результатів
- •1.2.2 Аналіз отриманих даних
- •1.3 Визначення вагових коефіцієнтів виробу методом подвійного попарного (повного) зіставлення Завдання. Визначити вагові коефіцієнти одиничних показників якості принтера.
- •1.3.1 Обробка результатів
- •1.3.2 Аналіз отриманих даних
- •1.4 Визначення погодженості експертної групи
- •1.4.1 Розрахунок коефіцієнта конкордації
- •2 Визначення якісного зразка продукції за комплекснИми показниКами якості виробу
- •2.1 Вибір нормованих параметрів
- •2.2 Розрахунок відносних показників якості об’єкту
- •2.3 Комплексування одиничних показників виробу
- •3 Аналіз конкурентОспроможності виробу
- •3.1 Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності
- •3.1.1 Розрахунок одиничних показників за технічними параметрами
- •3.1.2 Розрахунок одиничних показників за економічними параметрами
- •Завдання на курсовий проект
- •Вимоги до виконання курсового проекту
- •Список літератури
- •2 Розрахунок комплексних показників якості виробу 12
- •3 Аналіз конкурентоспроможності виробу 17
- •3 Аналіз конкурентоспроможності виробу 38
1.3.2 Визначення вагових коефіцієнтів об’єкту експертизи
Розрахунок вагових коефіцієнтів виконується за формулою:
,
де - кількість експертів;
- частота переваги -им експертом -гo об’єкта експертизи, обумовлена як:
,
де - число переваг -им експертом -го об’єкта експертизи;
- загальне число суджень одного експерта, пов’язане із числом об’єктів експертизи співвідношенням:
.
Кваліметрична інформація, що отримана попарним зіставленням, обробляється в такий спосіб:
- визначається число переваг -им експертом -гo об’єкта експертизи ;
- визначається число суджень одного експерта - ;
- визначається частота переваги -им експертом -гo об’єкта експертизи ;
- визначається частота переваги всіма експертами - (вагомий коефіцієнт).
1.4 Визначення погодженості експертної групи
Загальними вимогами, які пред’являються до експертів, прийнято вважати їх достатню професійну кваліфікацію й інформованість по обговорюваному питанню, діловитість і об’єктивність.
Для кількісної оцінки якості експертів використовуємо статистичний метод, при якому значення оцінок отримують у результаті обробки суджень експертів про оцінювану продукцію.
Для кількісного вираження якості експертної групи або погодженості, найчастіше на практиці використовується коефіцієнт конкордації, запропонований Кендаллом:
,
де - кількість аналізованих об’єктів,
- кількість експертів,
- середня сума рангів для всіх одиничних
показників;
- сума рангових оцінок експертів по
кожному одиничному показнику (об’єкту);
- показник однаковості.
Величини й визначаються відносинами:
;
,
де
- бал (ранг)
-го
показника, проставлений
-им
експертом.
Показник однаковості:
,
де
- кількість оцінок однакового рангу
-того
експерта;
- кількість груп рангів з однаковими
оцінками
-того
експерта.
Коефіцієнт конкордації змінюється в межах від нуля до одиниці і його значення, рівне одиниці, відповідає повній погодженості думок експертів (табл.1.4). Звичайно погодженість думок експертів уважається достатньою при W>0,5.
Таблиця 1.4 - Критичні значення коефіцієнта конкордації
Критичні значення W для рівня значимості (альфа) = 0,05 |
|||||||||||||
Експерти |
Об’єкти (показники) |
||||||||||||
|
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||||||
3 |
-- |
-- |
0,7156 |
0,6597 |
0,6242 |
0,5751 |
0,5294 |
||||||
4 |
-- |
0,6188 |
0,5525 |
0,5118 |
0,4844 |
0,4309 |
0,38651 |
||||||
5 |
-- |
0,5008 |
0,4492 |
0,4169 |
0,3946 |
0,35265 |
0,31756 |
||||||
6 |
-- |
0,4206 |
0,3781 |
0,3514 |
0,3325 |
0,2979 |
0,2688 |
||||||
7 |
0,43451 |
0,3652 |
0,32431 |
0,3112 |
0,2899 |
0,25257 |
0,22557 |
||||||
8 |
0,3758 |
0,3178 |
0,287 |
0,267 |
0,2528 |
0,21104 |
0,18136 |
||||||
Погодженість думок експертів може бути випадковою або невипадковою. Як кількісна оцінка ступеня цієї випадковості використається рівень значимості коефіцієнта конкордації.
Цей рівень можна визначити по функції «хі» квадратного розподілу (критерій Пірсона) (табл.1.5):
.
Коефіцієнт конкордації W- статистично значущий, якщо
де
- число ступенів волі,
;
-
рівень значимості.
Звичайно
приймають рівень значимості
.
Тоді довірча ймовірність
.
Таблиця 1.5 - Значення критерію
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
3,84 |
5,99 |
7,82 |
9,49 |
11,07 |
12,59 |
14,07 |
15,51 |
16,92 |
18,31 |
19,68 |
