Великий мозок (кінцевий мозок)
Великий мозок утворений двома півкулями та мозолистим тілом, що з'єднує їх між собою. Півкулі складаються з підкіркових вузлів, білої речовини. Зовні півкулі вкриті корою, що складається із сірої речовини. З філогенетичного погляду в корі виділяють нову кору (більша частина), давню, стару та проміжну. Кора має функціональні зони:сенсорну, рухову, асоціативну.
Структура півкуль
Кора півкуль |
– утворена сірою речовиною (тілами нейронів) – вкриває півкулі зовні – має низку функціональних зон – формує численні борозни та звивини |
Підкірка |
– утворена білою речовиною – містить скупчення нервових клітин (ядра), або базальні ганглії |
Частки великих півкуль
Найбільші борозни (латеральна, центральна, потилично-тім'яна) обмежують частки півкуль.
Соматична нервова система
Від центральної нервової системи відходять периферичні нерви; виділяють спинномозкові нерви (31 пара), що відходять від спинного мозку, і черепно-мозкові (12 пар), що відходять від головного мозку.
Черепно-мозкові нерви
До складу належать чутливі та рухові нервові волокна. Чутливі нервові волокна мають рецепторні закінчення в органах чуття (слуху, рівноваги, зору, смаку, нюху) і шкірі. Чутливі нейрони розташовані за межами ЦНС у нервових вузлах. Аксони цих нейронів ідуть до головного мозку, дендрити – на периферію. Рухові волокна іннервують скелетну мускулатуру. Вони синап-тично контактують із м'язовим волокном і передають йому нервовий імпульс. Залежно від того, які волокна переважають у нерві – чутливі чи рухові, нерв називається чутливим (сенсорним) або руховим (моторним).
Ч
ерепно-мозкові
нерви
1 – зоровий;
2 – окоруховий;
3 – блоковий;
4 – відвідний;
5 – присінково-завитковий;
6 – язикогорловий;
7 – під'язиковий;
8 – блукаючий;
9 – додатковий;
10 – лицевий;
11 – трійчастий;
12 – нюховий
Спинномозкові нерви
Формуються з передніх і задніх корінців спинного мозку, що сполучаються в міжхребцевому отворі. Спинномозкові нерви є змішаними і складаються з чутливого та рухового волокон. Іннервують ділянки тіла сегментарно, утворюють нервові сплетіння (сонячне, поперекове)
Вегетативна нервова система
Вегетативна нервова система складається з двох відділів: симпатичного і парасимпатичного, іннервує весь організм загалом. Діяльність вегетативної нервової системи рефлекторна і людиною не контролюється.
Вегетативна частина нервової системи іннервує гладеньку мускулатуру внутрішніх органів, серцевий м'яз, залози, мускулатуру судин і шкіри. Імпульси, що надходять нервовими волокнами вегетативної нервової системи, впливають на обмін речовин і працездатність органів. Функція вегетативної нервової системи полягає в підтримуванні сталості внутрішнього середовища організму.
Симпатична нервова система – центри розташовані у грудному відділі спинного мозку.
Парасимпатична нервова система – центри розташовані у стовбурі головного мозку.
Симпатична та парасимпатична системи впливають на органи протилежним чином.
Орган |
Симпатична система |
Парасимпатична система |
Серце |
Підвищує частоту скорочень |
Зменшує частоту скорочень |
Легені |
Розширює бронхи, посилює вентиляцію легень |
Звужує просвіт бронхів, знижує вентиляцію легень |
Кишечник |
Пригнічує перистальтику та виділення травних соків |
Посилює перистальтику й секрецію травних соків |
Сечовий міхур |
Розслаблення |
Скорочення |
Очі |
Розширює зіниці |
Звужує зіниці |
Кровоносна система |
Підвищує кров'яний тиск, розширює судини мозку та скелетних м'язів. Звужує судини кишечнику й непосмугованих м'язів |
Знижує кров'яний тиск. Підтримує тонус кровоносних судин |
Рефлекс – це реакція організму, яка здійснюється через центральну нервову систему у відповідь на одержане подразнення.
Рефлекторна дуга симпатичної нервової системи
Рефлекторна
дуга парасимпатичної нервової системи
Нейрогуморальна регуляція – регуляція фізіологічних процесів організму відповідно до його потребі змін навколишнього середовища, що здійснюється за допомогою двох механізмів: нервового (за допомогою нервової системи) і гуморального (за участі гуморальних чинників).