- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
Розглянуто будову, класифікацію принцип роботи та наведені технічні характеристики сучасного обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт. Дані рекомендації по очищенню води і використанні її в замкнутому циклі з метою охорони навколишнього середовища. Наведені розрахунки обладнання для миття та заправних робіт.
Обладнання для миття автомобілів
Прибирання та миття автомобілів
У процесі експлуатації автомобілів під впливом атмосферних дій, сонячного проміння, навколишнього середовища лакова плівка пофарбування автомобіля поступово тьмяніє і стає матовою. Внутрішня оббивка кузова, подушки сидінь, спинки і підлога забруднюється пилом, сміттям, а платформи вантажних автомобілів – рештками вантажів. Під дією сірчистих сполук, що є в повітрі, і солей, якими посипають узимку дороги, хромовані деталі кузова втрачають блиск. Особливо забруднюється знизу шасі автомобіля.
Щоб підтримувати належний зовнішній вигляд автомобіля, видаляти з поверхні його деталей бруд, солі й хімікати, якісно виконувати контрольно-діагностичні роботи, після повернення автомобіля з лінії треба проводити прибирально-мийні роботи. До групи цих робіт входять: прибирання, попереднє ополіскування, миття спеціальною сумішшю і водою, остаточне ополіскування, сушіння або протирання, нанесення захисного шару воску, полірування пофарбованих поверхонь, нанесення антикорозійного покриття, дезинфекція автомобілів загального користування і спеціального призначення. Під час прибирання автомобілів видаляють пил і сміття з кузова легкових автомобілів і автобусів, кабін і платформ вантажних автомобілів, протирають двигун, щитки приладів, а також очищають шасі від грудок бруду і снігу. Для прибирання автомобілів використовують: пилосмоки, волосяні щітки, мітли та обтиральні матеріали. Кузови автобусів і автомобілів спеціального призначення періодично дезинфікують згідно з вимогами санітарної інспекції. Пил із оббивки видаляють пилосмоками або щітками. Жирні і масляні плями видаляють чистою ганчіркою, намоченою в ефірі або авіаційному бензині. З метою видалення забруднень із зовнішніх частин шасі і кузова автомобілів їх старанно миють. Автомобілі миють холодною і теплою водою (40…60˚С). Для легкових автомобілів широко застосовують різні автошампуні.
За способом використання робіт розрізняють миття ручне, механізоване й комбіноване. Ручне миття проводять із шланга з брандспойтом або мийним пістолетом, а механізоване – спеціальними установками. Комбіноване миття полягає в тому, що одну частину автомобіля обмивають ручним способом, а іншу – механізованим.
Конструктивно мийні установки поділяють на такі типи: струминні, щіткові, комбіновані.
Струминні установки найбільш часто використовують для миття вантажних автомобілів, а щіткові – для миття легкових автомобілів та автобусів. Комбіновані струминно-щіткові установки використовуються для миття всіх типів автомобілів.
Залежно від робочого тиску води, або спеціальної мийної рідини розрізняють миття при високому (2,5…8,0 МПа), середньому (0,4…2,5 МПа) і низькому (0,2…0,4 МПа) тиску.