- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
Шиномонтажне обладнання – це конструкції ряду спеціалізованих стендів для монтажу шин коліс легкових автомобілів масового виробництва. Стенди забезпечують виконання всіх необхідних операцій з різною ступінню механізації.
Шиноремонтне обладнання включає в себе вироби, які призначені для огляду шин, інструмент для очищення пошкоджених ділянок, вулканізатор для ремонту камер і місцевих пошкоджень шин.
В окрему групу виділяють стенди для ошипування шин.
Стенд Ш-514 для монтажу і демонтажу шин служить для виконання монтажу і демонтажу камерних і безкамерних шин з розмірами посадочного діаметра 330...405 мм, які встановлюються на глубокий нерозбірний обід, а також для накачки шин. Стенд стаціонарний без кріплення і спеціального фундаменту, з пневмоприводом віджиму борта шини і фіксації диска, механічним приводом обертання коліс. Стенд комплектується також двома монтажними важілями, кінцевиком з манометром для накачування шин, бачком з кисточкою для мильного розчину, який застосовується для змочування бортів шини.
Механізм привода поворотного стола складається із електродвигуна, клинопасової передачі і одноступінчастого черв’ячного редуктора, на вихідному валу якого є канали для подачі повітря в пневмоциліндр і встановлюється поворотний стіл.
Механізм віджиму борта складається з пневмоциліндра, який керується двопозиційним золотником і віджимної лопатки з рукояткою, з’єднану з ним важілями.
Стенд Ш-501М
Рис.4.17. |
Блок підготовки повітря встановлюється на задній стінці каркасу і має фільтр-вологовідділювач і пневмоклапан, який регулюється на величину робочого тиску повітря 0,5…0,55 МПа.
Стенд Ш-501М для монтажу і демонтажу шин (рис.4.17) служить для виконання тих же операцій, що і стенд Ш-514.
Стенд стаціонарний з кріпленням до фундаменту, з пневмоприводом блоку роликів віджиму і забортовки шини, з механічним приводом обертання колеса. Забезпечує роботу тільки з колесами, які мають центральний отвір в ободі.
Стенд Gumatik-2 (Угорщина) за призначенням і конструкцією ідентичний стенду Ш-514.
Сучасний напівавтомат IUMBO TCS 52 NW (рис.4.18, а) призначений для монтажу і демонтажу шин вантажних автомобілів з діаметром диска 14…52”, найбільшим діаметром коліс 2300 мм, шириною коліс до 310 мм. Потужність мотор-редуктора 1,5 кВт. Має дві швидкості обертання. Реверсування і відвід лапи здійснюється вручну.
Відомий автомат IUMBO TCS 52 SA MAXI (рис.4.18, б) являється суперверстатом повністю автоматизованим, який дозволює виконувати різноманітні шиномонтажні операції. Ширина коліс до 1300 мм.
Шиномонтажні верстати типу IUMBO
Рис.4.18 |
Борторозширювач пневматичний Ш-202 – переносний, з пневматичним приводом, призначений для розведення бортів шин при їх огляді і ремонті місцевих пошкоджень.
Спредер 6184М з пневматичним підйомником призначений для розведення бортів шин за допомогою пневмопривода і обертання шини вручну при огляді і ремонті місцевих пошкоджень (рис.4.19)
Спредер стаціонарний встановлюється на спеціальному фундаменті з приямком для пневмопідйомника.
Спредер пневматичний Ш-203 призначений для розведення бортів шин за допомогою пневмопривода і обертання шини електроприводом при огляді і ремонті місцевих пошкоджень. Спредер стаціонарний встановлюється і кріпиться на фундаменті.
Технічні характеристики борторозширювачів і спредерів наведені в табл.4.12.
Таблиця 4.12.
Борторозширювачі і спредери
Параметри |
Ш-202 |
6184М |
Ш-203 |
Розміри шин, мм (діаметр) |
(155…330) |
(370…508) |
|
Зусилля, Н |
300 |
2000 |
600 |
Тиск повітря, МПа |
0,5 |
0,6 |
0,8 |
Вантажопідйомність механізму підйому, кг |
- |
220 |
150 |
Маса, кг |
5 |
170 |
180 |
Спредер 6184М Мульда Ш-120
Рис.4.19. Рис.4.20. |
Мульда Ш-120 призначена для ремонту наскрізних місцевих пошкоджень протекторної і бокової частини шин методом гарячої вулканізації (рис.4.20).
Електровулканізатор Ш-133 призначений для ремонту камер, виготовлення фланців, вентилів і з’єднання вентилів з камерами методом гарячої вулканізації (рис.4.21).
Стенд Ш-816 для ошипування шин призначений для виконання технологічних операцій по ошипуванню шин за допомогою ручного пневматичного інструменту, сверлильної машини і пістолета Ш-305 з віброживильником (рис.4.22).
Стенд стаціонарний кріпиться до фундаменту.
Електровулканізатор Ш113 Стенд Ш-816
Рис.4.21. Рис.4.22. |
Живлення пістолета і сверлильної машини здійснюється від повітряної магістралі тиском 0,6…0,8 МПа, а віброживильника – від електромережі з напругою 220 В і частотою 50 Гц.
