6. Переклад термінів

Терміни — це слова або словосполучення, що позначають сутнісні властивості об'єктів матеріального чи духовного світу, виражені науковими поняттями. Специфіка термінів як метамови наукових та офіційно-ділових текстів полягає у їхній однозначності, браку синонімії та наявності дефініції — наукового визначення. Головне завдання для перекладача й редактора перекладу полягає у тому, щоб перекладати термін терміном. При цьому здійснювати цю вимогу можна різними способами.

1. Відтворення терміна МО відповідником-інтернаціоналізмом, уже освоєним МП. Наприклад: фр. cohesion («зв'язок між елементами системи») → укр. когезія; англ. slabbing («прокатний стан») → укр. слябінг; фр. declaration («офіційна заява») → укр. декларація; італ. intermezzo («інструментальна п'єса») → укр. інтермецо. Крім транскрипції, як от у наведених прикладах, відтворення може здійснюватися за допомогою транслітерації. Наприклад: англ. club («громадський заклад») → укр. клуб; англ. provitamin («речовина для утворення вітамінів») → укр. провітамін.

2. Запозичення терміна МО, невідомого МП. Такий спосіб вживається, коли йдеться про назву об'єкта культури-донора, якого немає у культурі-рецепторі. У такому випадку термін МО є реалією для МП. Наприклад: англ. file («сукупність даних») → укр. файл; англ. frame («структура об'єкта») → укр. фрейм; англ. provider («постачальник інформації») → укр. провайдер. При цьому способі перекладач орієнтується на дефініцію терміна у МО і може супроводжувати відповідник у МП належним витлумаченням.

3. Калькування терміна. Наприклад: лат. jurisprudentia → укр. правознавство; лат. agricultura → укр. землеробство; англ. file cabinet → укр. картотека.

4. Семантизація терміна за допомогою внутрітекстового пояснення. Такий спосіб вживається у науково-популярних і наукових текстах. Наприклад: Наслідками радіаційного впливу на щитовидну залозу може бути гіпотиреоз (недостатня кількість гормонів, що виробляються щитовидною залозою).

5. Семантизація терміна у художніх текстах. У цьому випадку термін опрацьовується як ключове слово. Спочатку необхідно осмислити, яку стилістичну роль термін відіграє у MО, a потім відшукувати відповідник йому у МП. Приміром: Рыбаки начали погрузку орудий лова. Треска ловилась ярусами и тралом. На сейнеры грузились двупалые якоря, буйки, траловые сети.

Крім того, у ХТ термін може бути засобом образного відтворення дійсності, тоді можна вживати лексичні трансформації, наприклад, замість видової назви рос. Байдарка вживати родове поняття — укр. човен чи вдаватись до синонімічної зміни (туберкулез → сухоти, сухотка, бугорчатка).

Отже, основний принцип термінологічного перекладу — термін має відтворюватись терміном. Але якщо термін позбавлений зв'язку з терміносистемою, допускається відхилення від цього принципу.

7. Переклад емоційно-експресивних одиниць

Серед таких одиниць є вигуки — слова, що виражають емоції людини, не даючи їм назви. Такі слова перекладаються залежно від наміру перекладача. Якщо він хоче відтворити зміст вигуку, то вживе належний відповідник МП. Наприклад, рум. аулеу, що виражає почуття болю, передасть українським ой. Та коли метою перекладача є збереження національного колориту тексту оригіналу, то він вдасться до транскрипції, при цьому пояснивши значення цього вигуку, наприклад: «Аулеу!» — закричав він з великого болю.

Російський вигук увы передає почуття жалю, прикрості. Це значення можна відтворити виразами на жаль, прикро, але при цьому втрачається емоційно-експресивне забарвлення, яке можна передати українськими відповідниками — та ба, гай-гай. Наприклад: Я ожидал его, но увы, он не пришел → Я чекав на нього, та ба, він не прийшов; Увы, это очень печально → Гай-гай, це дуже сумно.

Емоційно-експресивне значення мають слова, з понятійною основою, на яку накладається суб'єктивно-оцінкове нашарування. Це слова типу красень, негідник, падлюка, великодушність, величний і под. Кожне з таких слів має або негативну, або позитивну оцінкову характеристику (пейоративний або мейоративний смисл).

Такі слова входять до певного синонімічного ланцюжка, а в цьому ланцюжку первинним, визначальним є семантична домінанта, тобто слово, що має нейтральне, загальномовне значення. Наприклад, іти (семантична домінанта — «рухатись за допомогою ніг») і швендяти, плентатись, шествувати, виступати і под.

Перекладачеві треба добирати таке слово, щоб воно входило до того ж синонімічного ланцюжка і щоб було адекватним саме тій оцінці, яку це слово має у оригіналі.

Коли йдеться про емоційно-експресивні слова як об'єкт перекладу, потрібно зважити на те, що рівень емоційної забарвленості в різних мовах неоднаковий. Дослідники англо-чеського перекладу вказують, що ті вирази, які вживає Еліз, дійова особа п'єси Бернарда Шоу «Пігмаліон», важко передати чеською мовою, бо в чеській вони будуть значно слабкішими. Тому не буде враження про те, що Еліз недостатньо вихована, вульгарна. Мова відображує національний менталітет, спосіб світобачення, спосіб мислення.

Відомою є імпульсивність, екзальтованість мешканців романомовних регіонів — французів, іспанців, латиноамериканців. Наприклад, із Мопасана — деякі вислови можуть у перекладі дослівному вважатись занадто піднесеними, патетичними. У французькій прозі вислів je souffre («страждаю») не має такого експресивного значення, як в українській. Тому для нього треба обирати дещо іншого, сказати б, «м'якшого» відповідника, наприклад, відчуваю незручність, прихильність до когось.

Складними для відтворення іншими мовами є пестливі інфінітиви української мови: спатусі, питоньки, їстоньки. Інколи вдаються до транскрипції: Доня спатусі хоче → Доченька хочет спатуси.

Експресивами слугують і фонетичні засоби — розтягування звука: Па-азвольте, сударь! → До-озвольте, добродію!; а також поділ на склади: Вы не хо-ти-те? → Ви не хо-че-те?

Отже, відчути експресивну тональність тексту-оригіналу та знайти відповідники у друготворі — обов'язок що перекладача, то й редактора при перекладі художніх і публіцистичних творів.