- •Створення фермерського господарства
- •1.3 Порядок створення фермерського господарства
- •Підготовчі роботи
- •2.1 Виготовлення планово-картографічної основи
- •2.2 Виготовлення картограми агровиробничих груп грунтів.
- •Експлікація агровиробничих груп ґрунтів
- •2.3 Виготовлення картограми крутості схилів
- •Вирахування загальної площі землекористування за координатами
- •Визначення величини закладання
- •2.4 Визначення загальної площі землекористування
- •Обчислення площі землекористування графічним способом
- •3 Розміщення житлової та виробничої зони господарства
- •Відомість об’єктів житлової та виробничої зон за проектом
- •4 Організація угідь та сівозмін
- •Нормативи на 1 голову в центнерах
- •Потреба в кормах для худоби за проектом по господарству
- •Проектні площі посіву кормових культур
- •Посівні площі кормових культур
- •Трансформація угідь
- •Сівозміни і проектні ділянки
- •Структура посівних площ
- •5 Влаштування території сівозміни
- •Характеристика розміщення полів сівозмін за формою
- •Обчислення чистих площ полів
- •Характеристика полів за рівно великістю
- •Характеристика розміщення полів сівозмін стосовно грунтів та рельєфу
- •6 Влаштування території кормових угідь
- •Визначення площі загонів чергового випасання
- •Проектна експлікація
- •Характеристика сінокосозмінних ділянок
- •7 Охорона праці
- •8 Економічна ефективність проекту
- •Визначення валової продукції рослинництва
- •Визначення валової продукції тваринництва
- •Техніко-економічні показники проекту
- •9 Перенесення проекту в натуру
- •Підготовчі роботи;
Експлікація агровиробничих груп ґрунтів
Шифр агровиробничих груп ґрунтів
|
Назва агровиробничих груп рунтів |
Ілюмінування агровиробни-чих груп грунтів |
Площа, га |
у тому числі |
||||
рілля |
перелоги |
пасовище |
сіножаті |
інші |
||||
210д |
Намиті лучні грунти, середньосуглинкові |
|
62,49 |
- |
- |
34,55 |
27,24 |
0,7
|
29г |
Ясно-сірі і сірі опідзолені грунти, легкосуглинкові |
|
66,13 |
66,13 |
- |
- |
- |
- |
29д |
Ясно-сірі і сірі опідзолені грунти, середньосуглинкові |
|
101,4 |
101,4 |
- |
- |
- |
- |
37г |
Ясно-сірі і сірі опідзолені середньозмиті грунти, легкосуглинкові |
|
33,67 |
30,37 |
- |
- |
- |
3,3 |
37д |
Ясно-сірі і сірі опідзолені середньозмиті грунти, середньосуглинкові |
|
97,3 |
97,3 |
- |
- |
- |
-
|
141 |
Лучно-болотні, муловато-болотні неосушені грунти |
|
14,1 |
- |
- |
14,1 |
- |
- |
Всього |
375,09 |
291,26 |
- |
39,5 |
27,24 |
4 |
||
2.3 Виготовлення картограми крутості схилів
Картограма крутості схилів складається для визначення якісної характеристики земельних угідь, для правильного розміщення сівозмін, їх полів і робочих ділянок щодо крутості та експозицій схилів, слугує основою для проектування протиерозійних гідротехнічних споруд, водо регулюючих і полезахисних лісосмуг і ділянок суцільного залуження або заліснення, намічаються протиерозійні агротехнічні заходи (напрямок обробітку грунту, посів сільськогосподарських культур, посіву озимих зернових культур тощо).
Для побудови картограми крутості схилів використовують копію плану території землекористування.
На картограмі позначається:
рельєф в горизонталях;
межі контурів за крутизною схилів (суцільною лінією коричневого кольору);
межі водорозділів (пунктирною лінією коричневого кольору);
лінії тальвегів гідротехнічної сітки (пунктирною лінією синього кольору);
напрямок схилів (стрілкою червоного кольору);
масштаб закладання;
висота перерізу;
ілюмінування контурів за крутизною схилів;
умовні позначення шкали крутості схилів.
Для визначення кута нахилу (tga) на плані прямої лінії використовують формулу:
tga =h/d (2.5)
де h – перевищення між кратними точками прямої лінії, м;
d – горизонтальне закладання або відстань між сусідніми горизонталями в плані, м.
Побудова шкали масштабу закладань для визначення величини закладання кожного градуса схилу на картах, картограмах або планах обчислюють за формулою: де h=5 м.
d= h/tga (2.6)
Закладання d визначається для відомої з плану висоти січення h і різних значеннях кута нахилу tga за прийнятою градіацією 1 ͦ, 2, 3, 5, 7, 10, та більше 12 ͦ. Згодом на горизонтальній прямій відкладають рівні відрізки кутів нахилу і в отриманих точках ставлять перпендикуляри, на яких відкладають, вирахувані закладення для відповідного ухилу. Кінці перпендикулярів сполучають плавною лінією.
Таблиця 2.2
