Компромісна структура сновидінь

У нашому душевному житті є такі тенденції і процеси, про які ми нічого не знаємо. Аналіз сновидінь свідчить, що їхні елементи - не справжні, не первинні, а є лише замінниками чогось іншого, невідомого самому сновидцю. Це замінники того, про що сновидець знає, але це знання йому недоступне, бо неусвідомлене. Оскільки збудниками сновидінь можуть бути аморальні бажання, виникає потреба у їхній цензурі й перекрученні, замаскуванні. Сновидіння постає на базі конфлікту між "Воно" і "Я": "Воно" вимагає від "Я" задовольнити інстинктивні бажання. Сновидіння є різновидом компромісу: "Я" прагне зберегти сон, тому напади неусвідомленого бажання сприймає як порушення спокою і намагається їх відбити. Але "Воно" дуже настирливе, тому "Я" вимушене задовольняти його вимоги. Так "Я" ставить сновидіння на сторожу сну і залагоджує цей психічний конфлікт.

Головна функція сновидіння - виконання бажання, тому існують:  - інфантильні сновидіння, в яких відбувається пряме вираження бажання;  - перекручені сновидіння з непрямим вираженням бажання;  - страшні сновидіння, що супроводжуються страхом через вираження бажання.

Тут ідеться про різний за смислом компромісний характер реалізації відповідного бажання: в інфантильних сновидіннях явно справджуються морально дозволені бажання, у звичайних перекручених сновидіннях - замасковано справджуються репресовані бажання, а страшні сновидіння - це явне здійснення репресованих бажань. Жах указує на те, що репресоване бажання виявилося сильнішим за цензуру або має справдитись, не зважаючи на цензуру. Жах карає нас за гріховні бажання. Кара - це також здійснене бажання, але того суб'єкта, який запроваджує цензуру, тобто нашого "Над-Я".

Те, що страшні сновидіння руйнують сон, означає, що душевна робота не досягає своєї мети - галюцинаторного здійснення бажання, яке задовольняло б "Я" і "Воно": страшне сновидіння лякає й будить сумління. У сновидінні відбувається безпосереднє підключення до природного творчого процесу, тому можна стверджувати, що сновидіння, як і творчість, можуть бути вдалими й невдалими, майстерними й не зовсім.

Явний і латентний зміст сновидіння

Якщо основою сновидіння є заборонені бажання, виникає потреба цензурного втручання й алегоричного перекручення. Треба вміти розрізняти явний і прихований зміст сновидінь. Явним є те, що може переповісти сновидець, а приховане - це приховані думки сновидця. Явний і латентний зміст вступають у своєрідні зв'язки, що мають такі основні форми:

1. Заміна цілого частиною. Явний зміст становить незначну частину латентних думок: лише якийсь фрагмент великої взаємопов'язаної психічної структури неусвідомлених думок потрапляє в явне сновидіння. Тоді тлумачення сновидіння полягає у тому, щоб доповнити частину неусвідомленим і побачити ціле.

2. Натяк або алюзія. Явний елемент сновидіння виступає як певний натяк, як початкове слово, як своєрідне "телеграфне скорочення". Використовуючи його, можна розгорнути цілісний смисл.

3. Пластичне конкретизоване виображення слова. Явний елемент сну не стільки перекручує латентний, скільки пластично, конкретно втілює його, тобто виображує через звучання певного слова.

4. Символічний зв'язок. Між явним і латентним змістом може бути символічний зв'язок, вивчення якого є найцікавішою частиною тлумачення.

Отже, зв'язки між явними й латентними елементами непрості, тому тлумачення сновидіння потребує інших теоретичних пояснень.