- •1,Психіка і мозок
- •2 .Будова і функції нейрона
- •3. Розвиток нервової системи та вищої нервової діяльності дитини
- •5 Види гальмування
- •7.Кора великих півкуль головного мозку
- •8. Сучасні методи дослідження нервової системи та вищої нервової діяльності
- •9.Основи теорії рефлекторної діяльності
- •11. Умовні рефлекси людини.Умовні Рефлекси на час
- •13. Поняття про доминанту. Підкіркових утворень
- •12.Механізм утворення умовних рефлексів
- •14. Особливості утворення рефлексів у дітей дошкільного
- •15. Теорія функт організму за Анохіним
- •16. Гальмування умовних рефлексів
- •17. Пам'ять види
- •20. Увага.Властивості.
- •21. Аналізатори (сенсорні системи), їх структура.
- •22. Поняття про динамічний стереотип
- •23.Вчення Павлова про типи вищої нервової діяльності
- •24. Роль спадкових та середових чинників у появі природних здібностей
- •25. Вчення авлова про 2 сигнальні системи
- •26. Розвиток мовлення в дітей
- •27. Біологічні та соціальні типи внд
- •30.Порушення внд
- •31. Розвиток вищої нервової діяльності в філогенезу
- •32. Розвиток вищої нервової діяльності в філогенезу.
- •33.Розвиток мислення та мовлення у дітей
- •34. Функціональна асиметрія мозку людини
- •35,Особливості психічних станів осіб з вираженим типом функціональної асиметрії мозку
- •Правила гигиены сна
- •Сновидіння як психічний феномен
- •Зміст сновидних бажань як феномен людського "зла", себто аморальности
- •Компромісна структура сновидінь
- •Явний і латентний зміст сновидіння
- •Робота сновидіння й робота тлумачення
- •Інфантильний характер сновидіння як несвідомого мислення
- •Дві техніки тлумачення сновидінь
- •Гіпноз та його стадії:
- •Гіпноз: види
- •Лікування використовуючи гіпноз
- •Класифікація емоцій
Робота сновидіння й робота тлумачення
Процес, внаслідок якого латентне сновидіння перетворюється на явне, є роботою сновидіння, а зворотний процес - роботою тлумачення. Отже, робота тлумачення полягає в тому, щоб усунути перекручення сновидінь, демонтувати роботу сновидіння.
Є три основні механізми роботи сновидіння: згущення, зсув, символіка (перетворення латентних думок на зорові образи).
Згущення - один з основних механізмів роботи сновидіння й психіки у сфері несвідомого, завдяки якому окремі елементи й відношення постають у концентрованій формі, що сприяє формуванню яскравості й цілісності уявлення.
Його механізму властиві такі особливості: - певні латентні елементи не відтворюються; - латентні елементи об'єднуються між собою на спільній основі: відмінності зникають, формуються типові риси; - окремі елементи поєднуються між собою так, що утворюють дещо нове й химерне.
Отже, форма уявлення залежить від сумісности чи несумісности сновидних ідей: сумісність є недостатньою для його ефективности, тому робота сновидіння створює нові, штучні, відсутні в реальному житті образи.
Згущення має економічно-енергетичне пояснення: різні асоціативні ланцюги, якими переміщується енергія, перетинаються в одній точці, в одному уявленні, внаслідок чого образи сновидіння стають яскравими, оскільки мають велике енергетичне навантаження. Результати згущення можна спостерігати на прикладі мішаних образів сновидіння: згущення кількох різних осіб, кількох предметів, краєвидів тощо в один, а також - складних витворів людської фантазії, що легко поєднує несумісні частини в одне ціле (чудернацькі міфологічні образи, наприклад, образ циклопів, кентаврів тощо).
У сні фантазія нічого не вигадує, а лише поєднує у цілість чужі один одному складники. Сутність унікальности роботи сновидіння полягає у процесі мислення, що відбувається у сфері несвідомого: матеріалом роботи сновидіння є думки, і хоча деякі з них можуть видаватися огидними й неприйнятними, вони все-таки правильно побудовані й виражені. Робота сновидіння надає думкам іншої форми, використовуючи засоби злиття й комбінування, її зусилля спрямовані на злиття двох різних думок, підбір багатозначного слова, яке б могло виражати обидві думки. Саме у такому дивовижному злитті, у незвичайному способі передавання думок і є ключ до таємниці роботи сновидіння. Сновидіння як несвідоме мислення, як "переклад" думок на образи є складним для тлумачення, адже в явному сновидінні може бути об'єднано два цілком різні напрями прихованих думок. Один явний елемент може відповідати багатьом латентним, один латентний може бути властивий багатьом явним і т. д.
Зсув - несвідомий процес у роботі сновидіння й психіки у цілому, завдяки якому відбувається перехід психічної енергії з одних уявлень на інші.
Зсув є прямим наслідком втручання цензури, яка вимагає спотворення смислу несвідомого. Є дві такі форми зсуву: по-перше, латентний елемент заступає не якась його частина, а щось іще більш далеке, щось ближче до натяку, а по-друге, психічний акцент переноситься з важливого елемента на неважливий, і сновидіння змінює свій центр, і сон видається безглуздим. Отже, зсуваючи акцент афектів (лат. affectus - хвилювання; бурхливе переживання) від значущих елементів на незначні, цензура досягає своєї мети: сновидіння стає незрозумілим, а тому прийнятним, тобто таким, що не порушить сон. Зсуви є в усіх сновидіннях і проявляються по-різному. Крім відхилень від логічної послідовності, до них належать усі види непрямого зображення, тобто заміна важливого символами, метафорами, деталями тощо.
Оскільки елементи у явному сновидінні здатні означати як себе самих, так і свою протилежність, цей факт зіставлявся із семантикою найдавніших мов, слова яких містили у собі два протилежні значення.
Символіка (грец. symbolon - знак, прикмета) - образне втілення зв'язку між явним і прихованим смислом сновидіння.
Деякі думки зберігають навіть у явному сновидінні свою первинну форму, постаючи як думки або бажання, а деякі набувають пластичного конкретного виображення у слові. Механізм переведення думок в образи вважають психологічно найцікавішим.
Зрозуміти процес безпосереднього перетворення латентних думок на чуттєві зорові образи дає змогу механізм зародження мислення. Наше мислення зароджувалося з чуттєвих образів, його найдавніший матеріал і перші етапи його розвитку - це спогади-образи чуттєвих вражень, до яких пізніше додалися слова, поєднавшись із думками. Робота сновидіння спонукає мислення до регресивного процесу - змушує його повернутися назад щаблями розвитку, і при цій регресії відпадають усі нові здобутки, засвоєні протягом розвитку мислення від образів-спогадів до думок.
