Робота сновидіння й робота тлумачення

Процес, внаслідок якого латентне сновидіння перетворюється на явне, є роботою сновидіння, а зворотний процес - роботою тлумачення. Отже, робота тлумачення полягає в тому, щоб усунути перекручення сновидінь, демонтувати роботу сновидіння.

Є три основні механізми роботи сновидіння: згущення, зсув, символіка (перетворення латентних думок на зорові образи).

Згущення - один з основних механізмів роботи сновидіння й психіки у сфері несвідомого, завдяки якому окремі елементи й відношення постають у концентрованій формі, що сприяє формуванню яскравості й цілісності уявлення.

Його механізму властиві такі особливості:  - певні латентні елементи не відтворюються;  - латентні елементи об'єднуються між собою на спільній основі: відмінності зникають, формуються типові риси;  - окремі елементи поєднуються між собою так, що утворюють дещо нове й химерне.

Отже, форма уявлення залежить від сумісности чи несумісности сновидних ідей: сумісність є недостатньою для його ефективности, тому робота сновидіння створює нові, штучні, відсутні в реальному житті образи.

Згущення має економічно-енергетичне пояснення: різні асоціативні ланцюги, якими переміщується енергія, перетинаються в одній точці, в одному уявленні, внаслідок чого образи сновидіння стають яскравими, оскільки мають велике енергетичне навантаження. Результати згущення можна спостерігати на прикладі мішаних образів сновидіння: згущення кількох різних осіб, кількох предметів, краєвидів тощо в один, а також - складних витворів людської фантазії, що легко поєднує несумісні частини в одне ціле (чудернацькі міфологічні образи, наприклад, образ циклопів, кентаврів тощо).

У сні фантазія нічого не вигадує, а лише поєднує у цілість чужі один одному складники. Сутність унікальности роботи сновидіння полягає у процесі мислення, що відбувається у сфері несвідомого: матеріалом роботи сновидіння є думки, і хоча деякі з них можуть видаватися огидними й неприйнятними, вони все-таки правильно побудовані й виражені. Робота сновидіння надає думкам іншої форми, використовуючи засоби злиття й комбінування, її зусилля спрямовані на злиття двох різних думок, підбір багатозначного слова, яке б могло виражати обидві думки. Саме у такому дивовижному злитті, у незвичайному способі передавання думок і є ключ до таємниці роботи сновидіння. Сновидіння як несвідоме мислення, як "переклад" думок на образи є складним для тлумачення, адже в явному сновидінні може бути об'єднано два цілком різні напрями прихованих думок. Один явний елемент може відповідати багатьом латентним, один латентний може бути властивий багатьом явним і т. д.

Зсув - несвідомий процес у роботі сновидіння й психіки у цілому, завдяки якому відбувається перехід психічної енергії з одних уявлень на інші.

Зсув є прямим наслідком втручання цензури, яка вимагає спотворення смислу несвідомого. Є дві такі форми зсуву: по-перше, латентний елемент заступає не якась його частина, а щось іще більш далеке, щось ближче до натяку, а по-друге, психічний акцент переноситься з важливого елемента на неважливий, і сновидіння змінює свій центр, і сон видається безглуздим. Отже, зсуваючи акцент афектів (лат. affectus - хвилювання; бурхливе переживання) від значущих елементів на незначні, цензура досягає своєї мети: сновидіння стає незрозумілим, а тому прийнятним, тобто таким, що не порушить сон. Зсуви є в усіх сновидіннях і проявляються по-різному. Крім відхилень від логічної послідовності, до них належать усі види непрямого зображення, тобто заміна важливого символами, метафорами, деталями тощо.

Оскільки елементи у явному сновидінні здатні означати як себе самих, так і свою протилежність, цей факт зіставлявся із семантикою найдавніших мов, слова яких містили у собі два протилежні значення.

Символіка (грец. symbolon - знак, прикмета) - образне втілення зв'язку між явним і прихованим смислом сновидіння.

Деякі думки зберігають навіть у явному сновидінні свою первинну форму, постаючи як думки або бажання, а деякі набувають пластичного конкретного виображення у слові. Механізм переведення думок в образи вважають психологічно найцікавішим.

Зрозуміти процес безпосереднього перетворення латентних думок на чуттєві зорові образи дає змогу механізм зародження мислення. Наше мислення зароджувалося з чуттєвих образів, його найдавніший матеріал і перші етапи його розвитку - це спогади-образи чуттєвих вражень, до яких пізніше додалися слова, поєднавшись із думками. Робота сновидіння спонукає мислення до регресивного процесу - змушує його повернутися назад щаблями розвитку, і при цій регресії відпадають усі нові здобутки, засвоєні протягом розвитку мислення від образів-спогадів до думок.