1. Моніторинг та загальна характеристика надзвичайних ситуацій

Моніторинг надзвичайних ситуацій - це система безперервних спостережень, лабораторного та іншого контролю для оцінки стану захисту населення і територій та небезпечних процесів, які можуть призвести до загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, а також своєчасне виявлення тенденцій до їх зміни.

Методологічно моніторинг це проведення ряду однотипних замірів при цьому головна інформація полягає навіть не в самих значеннях результатів, а в їх зміні, динаміці від одного заміру до іншого.

Моніторинг може бути класифікований за достатньо великою кількістю підстав. Залежно від тих підстав, що можуть бути використані для порівняння, можна виділити такі види моніторингу:

Динамічний, коли підставою для експертизи служать дані про динаміку розвитку об'єкта, явища або НС. В даному випадку, за допомогою динамічного виду моніторингу є попередження про можливу небезпеку, з'ясування причин.

Конкурентний, дає можливість оцінити величину небезпеки її критичність.

Порівняльний, дає можливість рандомізувати або врахувати більшість причин зсувів оцінок.

Комплексний, дає можливість використати декілька підстав для експертизи.

Інформаційний дає можливість структуризація, накопичення і розповсюдження інформації.

Базовий (фоновий) — дає можливість виявити нові проблеми і небезпеки.

Проблемний — з'ясування закономірностей, процесів, небезпек, тих проблем, які відомі і суттєві з погляду управління. Мета цього виду моніторингу — виявлення і оцінка нових небезпек, його провокує швидке зростання небезпек, частина з яких носить глобальний характер.

Є три рівні моніторингу:

1. Санітарно-токсичний, який забезпечує спостереження за станом якості навколишнього середовища, головним чином за ступенем забруднення природних ресурсів шкідливими речовинами та їх впливом на людей, рослин, тварин. Багато уваги приділяється контролю за вмістом в атмосфері окисів сірки, азоту, вуглецю, сполук важких металів, якості водних об'єктів, забрудненості їх різними органічними сполуками, нафтопродуктами.

2. Екологічний, який дозволяє визначити зміни у складі екосистем біогеоценозів, природних комплексів, а також контролювати, оцінювати і прогнозувати екологічний стан на об'єктах народного господарства, територіях, акваторіях, в атмосфері, у зонах розташування хімічно небезпечних підприємств.

3. Біосферний, який дозволяє визначити глобально-фонові зміни в природі, рівні радіації, вуглекислого газу, запиленості та інших токсикантів, погодно-кліматичні зміни на планеті. [2]

Вимоги до спостереження і контролю включають:

· використання носіїв засобів виявлення та контролю факторів НС різного функціонального призначення;

· використання сучасних засобів вимірювання та лабораторних комплексів;

· автономність та надійність функціонування системи спостереження і контролю в умовах виникнення гідрометеорологічних, хімічних, радіаційних та інших небезпек;

· оптимальне територіально-часове розміщення засобів моніторингу у відповідності до щільності населення та розміщення потенційно-небезпечних об'єктів у містах;

· забезпечення носіїв засобів виявлення та контролю факторів НС засобами зв'язку, які забезпечать передачу фактичної інформації у реальному масштабі часу.