- •Лекція № 1
- •1. Моніторинг нс.
- •2. Надзвичайні ситуації: загальні положення
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Питання для самоаналізу та самоперевірки
- •1. Моніторинг та загальна характеристика надзвичайних ситуацій
- •2. Надзвичайні ситуації: загальні положення
- •Лекція № 2
- •1. Характеристика вогнищ ураження з радіаційним зараженням території
- •2. Вогнища хімічного ураження
- •3. Вогнища ядерного ураження
- •4. Вогнища бактеріального ураження
- •Лекція №3
- •Питання для самостійного вивчення:
- •Запитання для самоаналізу та самоперевірки
- •Рекомендована література
- •1. Основні поняття щодо оцінки обстановки
- •2. Оцінка радіаційної обстановки
- •3. Оцінка хімічної обстановки
- •4. Оцінка інженерної та пожежної обстановки з урахуванням впливу обстановки на організацію спасіння людей
- •Лекція № 4 Тема. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •Питання з теми для самостійного вивчення:
- •Запитання для самоаналізу та самоперевірки:
- •2. Основні завдання, принципи і спроби захисту населення при надзвичайних ситуаціях та їх характеристика.
3. Вогнища ядерного ураження
Вогнище ядерного ураження - це місцевість з будівлями, спорудами, людьми та тваринами, які потрапили під дію ядерного вибуху. Ядерною зброєю називають зброєю, уражаюча дія якої базується на використанні енергії, що виділяється в виді вибуху при ядерних перетвореннях ділення або синтезу.
Потужність ядерних боєприпасів визначається тротиловим еквівалентом, т. б. вагою вибухової речовини (тротилу), енергія вибуху котрого дорівнює енергії вибуху даного боєприпаси. За потужності ядерні боєприпаси, ділять на: дуже малі—до 1 кт, малі - до 15 кт, середні - від 15 До 100 кт, крупні—від 100 кт, зверх крупні - більше 500 кт.
При вибуху ядерного боєприпасу утворюються такі уражаючі фактори:
1) ударна повітряна хвиля;
2) світлове випромінювання;
3) проникаюча радіація;
4) радіоактивне зараження місцевості;
5) електромагнітний імпульс;
6) сейсмічне коливання ґрунту.
Ударна повітряна хвиля - це шар стиснутого повітря, який розповсюджується від епіцентру вибуху в усі сторони з надзвуковою швидкістю, Це один з основних факторів ураження. Осередок ядерного ураження в залежності від тиску у фронті ударної хвилі умовно поділяються на зони зруйнування: повні, сильні середні і слабкі.
Зона повних порушень. В цій зоні тиск повітряної хвилі понад 0,5 кг/см2 (50 к ПА), а тому відмітається порушення різних споруд та загибель людей на відкритій місцевості.
Зона сильних порушень. В цій зоні тиск повітряної хвилі до 0,5 кг/см2, що призводить до сильних порушень Споруд, травмування людей уламками споруд. Суцільна пожежа ускладнює проведення рятувальних робіт. Отруєння СО - потрібні ізолюючі протигази. В сховищах накопичуватиметься СО2. В решті все це приведе до великих людських втрат поза сховищами.
Зона середніх порушень. Тиск повітряної хвилі до 0,3 кг/см2. Будівлі мають середні порушення. Виникають окремі пожежі. Серед людей буде багато травмованих, які потребують першої допомоги.
Зона слабких порушень. В пій зоні тиск повітряної хвилі до 0,2 кг/см2. Порушення будівель незначні. Люди на відкритій місцевості одержать опіки та різні травматичні пошкодження уламками споруд, склом.
Територія за межами тиску хвилі нижче 0,1 кг/см2 не викликає пошкоджень і вважається поза міською зоною.
Захист від ударної хвилі - укриття в сховищах, підземних спорудах, складках місцевості.
Світлове випромінювання ядерного вибуху ц не потік видимих, ультрафіолетових і інфрачервоних променів. Джерелом випромінювання є вогняна куля ядерного вибуху, тривалість якої 3-30 сек. Викликає ураження очей, опіки, спалахування одежі, пожежі. Пошкодження очей може бути наступними:
- осліплення - тимчасове порушення функції ока до 3-5 хв. вдень до ЗО хв.. в ночі;
- опікочного дна.
Світлове випромінювання розповсюджується прямолінійно. Тому будь-яка непрозора перешкода може бути захистом від нього. Повний захист забезпечується сховища, протирадіаційні укриття.
В) Особливості радіоактивного зараження (забруднення) території при аваріях на атомних електростанціях.
Джерелами р/а зараження при аваріях на АЕС являються продукти ланцюгової ядерної реакції, ядерне паливо, наведена радіоактивність в середині ядерного реактора.
Всього може бути більше 200 різних видів радіонуклідів.
- При невеликих аваріях в навколишнє середовище в першу чергу можуть бути викинуті газоподібні радіонукліди (ксенон, кріптон) аерозольні частинки йоду і цезію.
- При великих аваріях, коли відбувається викид великої кількості різноманітних р/а речовин.
При цьому в зв’язку з тим, що в середині реактора знаходиться велика кількість ядерного палива (більше 100 тон), може відбутися більш сильне р/а забруднення території, ніж при ядерному вибуху. Так, зараження території, яке відбулося в результаті аварії на ЧАЕ9 1986 р. приблизно відповідає забрудненню, яке могло виникнути при вибусі 100 ядерних боєприпасів такої ж потужності, якою був ядерний боєприпас, зірваний над м. Хіросіма (Японія) в кінці другої світової війни.
При аварії на АЕС в складі викиду в відсотковому відношенні більше довго живучих радіонуклідів, ніж при ядерному вибуху. Це пов’язано з тим, що ланцюгова реакція йде годинами і коротко живучі радіонукліди встигають розпастись до моменту розгерметизації реактора. Тому рівні радіації не такі високі, крива складу рівнів радіації більш полога, ніж при ядерному вибуху.
