- •Кафедра теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики
- •«Теоретичні основи теплотехніки»
- •Лекція №1. Головні поняття та визначення Вступ
- •Головні поняття та визначення
- •Лекція №2. Параметри стану ідеального газу
- •Лекція №3. Процеси зміни параметрів ідеального газу
- •Рівняння стану ідеального газу
- •4 Дж/(моль к).
- •Визначення основних характеристик термодинамічних процесів
- •Лекція №4. Реальні гази та суміші газів Відмінності реальних та ідеальних газів.
- •Рівняння Ван – дер - Ваальса.
- •Газові суміші
- •Лекція №5. Перший та другий закони термодинаміки
- •Лекція №6 I-d діаграма вологого повітря.
- •Головні характеристики вологого повітря.
- •Зображення процесів обробки повітря на I-d діаграмі.
- •Лекція №7. Водяна пара. Процеси водяної пари
- •Ізохорний процес зміни стану газу
- •Ізобарний процес
- •Ізотермічний процес
- •Адіабатний процес
- •Лекція №8. Стискування газів в компресорах. Процеси дроселювання та витікання. Стискування газів у компресорах
- •Процеси витікання газу
- •Дроселювання газів і пари
- •Лекція №9. Цикли теплових двигунів
- •Термічний коефіцієнт корисної дії циклу
- •Лекція №10. Цикли холодильних машин
- •Цикл парової компресорної холодильної машини
- •Лекція №11. Цикли паросилових установок
- •Лекція №5. Теплообмін. Загальні поняття
- •1. Способи перенесення теплоти.
- •2. Температурне поле, ізотермічна поверхня, тепловий потік.
- •3. Закон Фур’є. Теплопровідність середовища
- •Теорія теплопровідності
- •1. Стаціонарна теплопровідність плоскої стінки
- •1*. Теплопровідність багатошарової стінки.
- •2. Стаціонарна теплопровідність через циліндричну стінку.
- •3. Диференційне рівняння теплопровідності.
- •Теплообмін випромінюванням
- •1. Поняття про теплове випромінювання
- •2. Теплообмін випромінюванням між поверхнями
- •3. Властивості променевих теплових потоків.
- •3*. Коефіцієнт випромінювання поверхонь та методи його знаходження
- •Конвективний теплообмін
- •1. Загальні поняття
- •2. Теорія подібності в конвективному теплообміні
- •3. Конвективний теплообмін
- •Теплообмінні апарати.
- •1. Теплопередача.
- •2. Класифікація теплообмінних апаратів.
- •3. Конструктивний і повірочний розрахунок теплообмінника.
- •Методика конструктивного розрахунку:
- •Перелік літературних джерел
Лекція №9. Цикли теплових двигунів
Робочим тілом ДВЗ є суміш газів, що утворюються при згоранні палива. Джерелом теплоти високої температури є паливо, яке згорає в циліндрі. При розширенні продуктів згорання теплота згорання палива частково перетворюється в роботу, а решта віддається в навколишнє середовище.
Уся різниця в існуючих двигунах залежить від того, за яким термодинамічним процесом здійснюється підведення теплоти:
– в ізохорному процесі – цикл Отто;
– в ізобарному процесі – цикл Дизеля;
– в ізохорно-ізобарному – цикл Тринклера.
Термодинамічний замкнутий зворотний цикл для ДВЗ можна побудувати тільки за наступних умов:
– продукти згорання палива вважати ідеальним газом;
– знехтувати аеродинамічним опором при проходженні газів через впускний і випускний клапани й не враховувати процеси заповнення циліндра газом та виштовхуванням його із циліндра;
– вважати процес згорання палива (підведення теплоти) і випуску газів в атмосферне повітря (відведення теплоти) зворотними термодинамічними процесами;
– вважати процеси стискування й розширення адіабатними і зворотними.
На рис.12показаний у Р-υ і T-S - координатах ідеальний цикл ДВЗ з ізохорним підведенням теплоти q1 у процесі 2-3 та ізохорним відведенням теплоти q2 у процесі 4-1.
Рис.12 Цикл Отто в р-υ і T-S - координатах
Характеристиками циклу є такі параметри:
− показник стискування;
− показник підвищення тиску.
Кількість підведеної теплоти q1 і відведеної теплоти q2 визначається за залежностями
q1 = Cmυ(T3 – T2); q2 = Cmυ(T4 – T1), кДж/кг.
Термічний коефіцієнт корисної дії циклу
.
Вираз одержаний із урахуванням рівняння адіабатного процесу
.
Термічний коефіцієнт корисної дії залежить від показника стискування й виду робочого тіла (показника адіабати k) і тим більший, чим більший показник стискування. Збільшення “ k “ приводить до збільшення ККД.
Для запобігання передчасному спалахуванню горючої суміші ε = 5...8 для бензинових двигунів ε = 9...12 для газових. Із збільшенням антидетонаційних властивостей палива показник стискування може бути підвищеним. Температура Т2 після стиснення збільшується, і її значення обчислюють за рівняння:
Т2=Т1εk-1, оК.
Температура Т2 не повинна бути більшою за температуру спалахування горючої суміші.
Перший ДВЗ з ізохорним підведенням теплоти був збудований у 1876 р. німецьким винахідником Н.Отто. Наближене до ізохорного процесу підведення теплоти вдається досягти за рахунок дуже швидкого процесу спалахування і миттєвого згорання горючої суміші у циліндрі, поршень при цьому не встигає переміститись із лівого крайнього положення в праве.
У двигунах із підведенням теплоти при р=соnst здійснюється роздільне стиснення палива і повітря, що запобігає саме спалахуванню й дає можливість одержати високий показник стиснення. Тиск у кінці стиснення становить 3-4 МПа і температура 600-800о С. Показник стискування вибирають так, щоб температура повітря в циліндрі була меншою за температуру спалахування палива. Тоді воно спалахує й горить при р = сonst у період роботи форсунки.
Ідеальний цикл Дизеля показаний на рис.13 У процесі 1-2 повітря стискується в компресорі адіабатно до тиску Р2.
У процесі 2-3 згорає паливо і підводиться теплота q1 при р1 = const (за рахунок більш повільного згорання дизельного палива порівняно з бензином), в адіабатному процесі 3-4 робоче тіло розширюється і здійснює роботу, в процесі 4-5 теплота відводиться в навколишнє середовище при υ = const.
Рис.13 Цикл Дизеля в Р– υ і Т– S - координатах
Характеристики циклу:
− показник стискування;
−
показник попереднього
розширення.
Кількість підведеного тепла: q1=Cmр(T3 – T2);
кількість відведеного тепла: q2=Cmυ(T4 – T1).
Термічний ККД циклу
.
Термічний ККД циклу залежить від показника стискування, показника попереднього розширення й показника адіабати, при ε = 10 і γ = 2,5 – η=0,46, при ε = 20 та γ = 2,5 – η = 0,56. Величина ε повинна забезпечити умови відсутності самоспалахування палива.
Перший компресорний двигун із процесом згорання при р=const був побудований у 1895р. німецьким інженером Р.Дизелем.
Цикл із підведенням теплоти при р=const має більший термічний ККД порівняно з циклом із підведенням теплоти при υ=const.
Але на приведення в дію компресора для подачі палива витрачається до 6-10% загальної потужності двигуна. Двигуну зі змішаним підведенням теплоти частково при υ = const, а частково при р = const не потрібен компресор. Подача палива в ньому здійснюється за допомогою насоса, витрати на привід якого значно менші. У такому двигуні попереднє часткове спалювання палива проходить у форкамері при υ = const. Спалахування палива відбувається від повітря, стиснутого в циліндрі до відповідної температури (процес 3-4). Догорання палива проходить у циліндрі (процес 3-4). У результаті поршень переміщується при р = const. Після згорання палива відбувається адіабатне розширення продуктів згорання (процес 4-5). Після цього продукти згорання видаляються в атмосферу при υ = const (процес 5-1). Таким чином, стиснення повітря відбувається в адіабатному процесі 1-2, а підведення теплоти – в процесах 2-3 і 3-4.
Зображення циклу в р-υ і T-S - координатах представлене на рис. 14.
Рис. 14. Цикл Тринклера в Р– υ і Т– S - координатах
Характеристики циклу:
− показник стиснення;
−показник попереднього
розширення;
− показник підвищення тиску.
Кількість підведеної теплоти: q1 = Cmυ(T3 – T2) + Cmр(T4 – T3);
кількість відведеної теплоти: q2 = Cmυ(T5 – T1).
Термічний ККД циклу:
.
ДВЗ, для яких ідеальним циклом є цикл з ізохорно-ізобарним підведенням теплоти, називається безкомпресорним дизелем. ККД для такого циклу збільшується зі зростанням показника стискування ε і показника підвищення тиску λ. При ε=18...20 значення ККД досягає 0,65...0,7.
Патент на безкомпресорний дизель був виданий у 1904 р. російському інженерові Г.Тринклеру. Всі сучасні дизелі виконуються безкомпресорними.
