Увага!!!

Судова практика дає приклади нетактовної поведінки з боку прокурора стосовно захисника. Як себе вести в даному випадку адвокату? Головне - не відповідати випад державного обвинувача відповідною грубістю. Варто реагувати в межах наданих захиснику прав, дотримуючи витримку і спокій. Щоб підтримати свої честь і гідність, захисник може через головуючого в суді зажадати занесення до протоколу судового факту образи і привселюдного вибачення з боку прокурора.

Мають місце також порушення судом норми кримінально-процесуального кодексу про рівність прав учасників судового розгляду по наданню і дослідженню доказів, заяві клопотань. І в подібних ситуаціях адвокат - захисник повинен діяти наполегливо і послідовно, але в рамках наданих йому правом.

• Отже, взаємовідносини між прокурором - державним обвинувачем і ад­вокатом - захисником у суді при розгляді кримінальної справи будуються на строгому розумінні ними покладених на них завдань, наданих кожно­му з них прав і на дотриманні норм службової етики і психолого-педагогічної тактовності.

4. Судова етика в діяльності прокурора й адвоката (захисника)

• Етика - це наука, об'єктом вивчення якої є мораль, моральність, як фор­ма суспільної свідомості, як одна з найважливіших сторін життєдіяльності людини. Етика забезпечує моральний характер тих взаємовідносин між людьми, що випливають насамперед із їхньої професійної діяльності.

Юрист поряд із професійними знаннями, навичками й уміннями повинен мати морально-вольові якості, практикувати у своїй діяльності певні принципи і правила поведінки. Етика змушує юриста аналізувати свої вчинки, брати на себе відповідальність за них, оцінювати власні дії.

Якісна характеристика етичного розвитку особистості юриста виявляється в її моральній культурі.

Структура моральної культури

• культура моральної свідомості, що виражається в знанні моральних вимог суспільства, у спроможності людини свідомо обгрунтовувати цілі і засоби діяльності;

• культура моральних почуттів, що припускає багатство емоційної сфери особистості, здатність до співчуття, співпереживання;

• культура поведінки, що характеризує здатність особистості до вибору форм і засобів поведінки в різноманітних ситуаціях.

Від юридичних працівників етика передбачає непідкупність, вірность духу і букві закону, дотримання рівності всіх перед законом. Одним із гуманних принципів права є «презумпція невинності» - вимога вважати обвинувачуваного невинним доти, поки провина його не доведена судом.

Судова етика як наука про моральні принципи судочинства покликана сприяти моральному вихованню суспільства і посадових осіб, що здійснюють правосуддя. Не викликає сумніву твердження про те, що моральні принципи, що визначають відносини учасників судочинства, є суттєвою гарантією суб'єктивних прав особистості. Це пояснюється тим, що судочинство стосується честі і гідності людини.

Не випадково в працях прогресивних юристів минулого велика увага приділена моральній позиції прокурора й адвоката.

Судовий процес, що проходить в умовах гласності, вимагає від прокурора - державного обвинувача стриманості, коректного і ввічливого відношення до кожного, хто постає перед судом і дає покази. Він не повинен перетворювати судові суперечки в цькування підсудного, збуджувати в нього неприязні почуття, перебільшувати важливість доказів. Виконуючи свій обов'язок перед суспільством, прокурор повинен дотримуватися суворої моральної дисципліни, виявляти однакову турботу про інтереси суспільства і людську гідность.

Якщо злочин вчинений негідником, обвинувачення може бути суворе, захисту залишається піклуватися про пом'якшення відповідальності. Якщо злочинець, навіть убивця - добра, чесна людина, усі труднощі па стороні прокурора. Але в обох випадках оратор, що знаходиться в невигідних умовах, повинен триматися дійсності. Це украй важко, особливо для обвинувача. Сказати: так, я знаю, що це хороша людина, упевнений, що, будучи виправданою, вона стане піклуватися про дітей убитого, як про власних; я знаю, що каторга не буде для нього більшим покаранням, ніж усвідомлення свого злочину і вічні докори сумління; знаю, що вдова убитого простила його, і все-таки потребую каторги - сказати це нелегко. Звинувачувати у такій справі неймовірно важко, і охоче послухав би всякого, хто міг би навчити мене цьому, але підтверджую, що обвинувач повинен визнавати моральні гідності підсудного

П. Сергеїч.

Уміння прокурора вести себе на судовому процесі, його загальна і професійна культура визначають виховний вплив суду. Обов'язок честі і гідності прокурора - усією своєю поведінкою виявляти повагу до суду як до органу правосуддя і до всіх учасників судового розгляду.

Така ж вимога, безумовно, пред'являється і до адвоката -захисника. Адвокат насамперед є служителем правосуддя, і етика адвоката - одна з важливих складових його професійної майстерності.

Я бажав би виконати oбoв’язок мій не тільки як захисник, але і як громадянин, тому що немає сумніву, що на нас, як суспільних діячах, лежить обов'язок служити не тільки інтересам, що захищаються нами, аж і вносити свою лепту, якщо для того представляється можливість, із питань суспільного інтересу.

Спеціалісти справедливо відзначають, що проблема судової етики в діяльності адвоката має особливу значимість і важливість. Дійсно, як узгодити внутрішнє переконання і професійний обов'язок надати поміч підзахисному, який обрати шлях захисту у випадку повної доведеності злочину або тоді, коли підсудний у довірчій бесіді признається захиснику про вчинений злочин! а на суді усе заперечить? Моральні сумніви адвоката в перерахованих питаннях дуже глибокі і їхнє вирішення опирається на високі моральні принципи.

Головний суддя адвоката - його власна совість. Саме вона повинна підказати йому допустимість тих прийомів, що він використовує, виконуючи свої обов'язки захисту підсудного.

Кримінальний захисник повинен бути чоловік добрий, досвідчений у слові, озброєний знанням і глибокою чесністю, безкорисливий і незалежний у судженнях; він правозаступник, але не слуга свого клієнта і не спосіб його пiтu від заслуженої кари правосуддя.

А.Ф.Коні

Уміння поєднати інтереси суспільства і підзахисного, не протиставляючи їх, важка місія адвоката, що потребує прояву професійної майстерності і моральної культури.

Одним з елементів культури прокурора й адвоката є його зовнішній вигляд. Варто вдягатися просто і пристойно. У костюмі не повинно бути нічого вигадливого і крикливого (різкі кольори незвичайний фасон). Брудний, неохайний костюм робить неприємне враження. Це важливо пам’ятати, тому що психологічний вплив на тих, що вбралися в залі, починається до промови, із моменту появи перед публікою. Це стосується одягу і суддів, і народних засідателів, і секретаря судового засідання й інших учасників судового процесу.