- •Практичне заняття № 3 Визначення категорії важкості робіт
- •1. Загальні поняття про важкість праці
- •2. Визначення категорії важкості праці за функціональними станами
- •2.1. Функціональний стан організму працівника як інтегральний критерій важкості праці
- •2.2. Характеристика категорій важкості праці
- •2.3. Методика інтегральної бальної оцінки важкості праці
- •2.4. Визначення приросту продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності
- •Додаток б Приклад розрахунку категорії важкості праці
- •Розв'язання:
- •2.5. Прогнозування рівня виробничого травматизму
- •2.6. Послідовність визначення категорії важкості праці
- •Додаток в Вихідні дані для розрахунку категорії важкості робіт
2.5. Прогнозування рівня виробничого травматизму
Крім того, інтегральна оцінка умов праці дозволяє прогнозувати травматизм на підприємстві. Підвищення виробничого травматизму на автоматизованих лініях визначається із залежності:
,
(6)
де Тв – зростання виробничого травматизму, кількість разів;
Ит – інтегральний показник категорії важкості праці в балах.
При проектуванні виробничого процесу і обладнання передбачається створення оптимального виробничого середовища і досягнення умов праці які відповідають першій категорії важкості праці. Якщо обладнання має завершеність конструктивних розробок і високу продуктивність, то величина виробничого травматизму приймається рівною одиниці, і у цьому випадку, інтегральний показник важкості праці буде дорівнювати
,
що характеризує проектну (прогнозовану) травмонебезпечність виробничого процесу. При поліпшенні умов праці (зменшенні значення інтегральної оцінки елементів умов праці менше 16,2 балів) відбувається зниження рівня виробничого травматизму, а при погіршенні – збільшення або зростання травматизму відносно проектної травмонебезпечності проекту.
2.6. Послідовність визначення категорії важкості праці
1. На конкретному робочому місці складають перелік усіх факторів, які формують умови праці.
2. За додатком А кожному біологічно значимому елементу присвоюють відповідний бал
3. Уточнюємо величину бала кожного фактора з урахуванням часу його дії (експозиції на людину) згідно залежності (2).
4. Розрахувати згідно формули (1) інтегральну оцінку елементів умов праці до і після впровадження працеохоронних заходів та визначити категорію важкості праці згідно таблиці 1.
5. Визначаємо інтегральний показник працездатності за формулою (3).
6. Визначити прогнозоване зростання працездатності та продуктивності праці до та після проведення заходів із поліпшення умов праці згідно формул (4).
7. Визначити динаміку зміни виробничого травматизму за рахунок впровадження заходів із поліпшення умов праці згідно формули (6).
8. Зробити висновки та дати рекомендації.
Додаток б Приклад розрахунку категорії важкості праці
Умова задачі. На робітника, впродовж змани, діють п’ять біологічно небезпечних фактори:
Ефективно – еквівалентна температура повітря на робочому мiсцi у теплий період року t=22C (час дії фактора 480 хв.);
Промисловий пил (наявність i кратність перевищення ГДК) – до 5 (час дії фактора 360 хв.);
Вібрація (наявність плюс кількість децибел, що перевищують ГДР, дБ) – ГДР+6 (час дії фактора 300 хв.);
Хiмiчнi речовини (наявність i кратність перевищення ГДК) – 5 (час дії фактора 480 хв.);
Теплове випромінювання – 1800 Вт/м2 (час дії фактора 260 хв.).
У результаті проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал.
Визначити категорію важкості праці та можливе зростання продуктивності праці робітника.
Розв'язання:
За таблицею критеріїв для оцінки виробничих факторів (елементів умов праці) [Додаток А], проставляємо бали небезпечним факторам до проведення працеохоронних заходів:
Перший фактор – 2 бали;
Другий фактор – 3 бали;
Третій фактор – 4 бали;
Четвертий фактор – 5 балів;
П’ятий фактор – 5 балів.
Оскільки на робочому місці є елементи які отримали 3, 4 і 5 бали, то для визначення інтегральної оцінки враховуємо тільки ці елементи. Елемент, який має оцінку 2 бали, у даному випадку приймати до розгляду не потрібно, оскільки він суттєво не впливає на формування умов праці.
Уточнюємо величину балів розрахункових факторів із урахуванням їх фактичної тривалості згідно залежності (2) та відповідних рекомендацій. Результати розрахунку заносимо у таблицю.
Характеристика факторів умов праці
Фактор |
Максимальна оцінка фактора, бал |
Фактична тривалість дії фактора, хв. |
Фактична оцінка важкості, бал |
2. 3. 4. 5. |
3 4 5 5 |
360 300 480 260 |
3 2,5 5 2,7 |
Зверніть увагу! Фактору № 2 присвоюється повний бал, оскільки його дія триває більше 70% часу 8-годинної зміни (480 хвилин).
Визначаємо інтегральну бальну оцінку важкості праці до проведення заходів із поліпшення умов праці згідно залежності (1):
.
Висновок: Згідно таблиці 1 умови праці, до проведення заходів, відповідають V – категорії важкості робіт.
Після проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал.
Проставляємо бали небезпечним факторам після проведення працеохоронних заходів:
Перший фактор – 1 бал;
Другий фактор – 2 бали;
Третій фактор – 3 бали;
Четвертий фактор – 4 бали;
П’ятий фактор – 4 бали.
Оскільки на робочому місці є елементи які отримали 3 і 4 бали, то для визначення інтегральної оцінки враховуємо тільки ці елементи. Елементи, які мають оцінку 1 і 2 бали, у даному випадку до розгляду не приймаємо, оскільки він суттєво не впливає на формування умов праці.
Уточнюємо величину балів розрахункових факторів із урахуванням їх фактичної тривалості згідно залежності (2) та відповідних рекомендацій. Результати розрахунку заносимо у таблицю.
Характеристика факторів умов праці
Фактор |
Максимальна оцінка фактора, бал |
Фактична тривалість дії фактора, хв. |
Фактична оцінка важкості, бал |
3. 4. 5. |
3 4 4 |
300 480 260 |
1,9 4 2,2 |
Визначаємо інтегральну бальну оцінку важкості праці після проведення заходів із поліпшення умов праці згідно залежності (1):
.
Висновок: Згідно таблиці 1 умови праці, після проведення заходів, відповідають ІV – категорії важкості робіт.
Згідно залежності (3) визначаємо інтегральний показник працездатності до і після проведення заходів із поліпшення умов праці.
до поліпшення умов праці:
після поліпшення умов праці:
%.
Визначаємо приріст продуктивності праці за формулою (4).
%,
де k = 0,2 – коефіцієнт, який враховує вплив зростання працездатності на продуктивність праці.
На основі інтегрального показника важкості праці можна зпрогнозувати рівень виробничого травматизму на підприємстві за формулою (6).
рази.
Висновок: Оскільки умови праці на підприємстві, після проведення заходів, відповідають ІV категорії важкості робіт, далекі від оптимальних, то можливе зростання виробничого травматизму у 2,3 рази в порівнянні із І категорією важкості робіт.
