Методичні оперативки

Методичні оперативки є традиційною формою підвищення наукового, фахового рівня педагогічної діяльності, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі педпрацівників

Ефективність даної методичної форми в сільській школі полягає в тому, що вона займає мало часу, може проводитись до уроків, після уроків, під час великої перерви; дозволяє обговорити питання, які неможливо передбачити заздалегідь.Доцільність їх проведення диктується виробничою необхідністю. основним змістом їх роботи є:

• оперативне ознайомлення педколективу з директивними, нормативними документами, наказами, інструктивно-методичними листами, положеннями, інструкціями Міністерства освіти і науки України, обласного управління освіти і науки, інституту післядипломної педагогічної освіти, районного відділу освіти;

• ознайомлення з інноваційними технологіями, навчання та виховання, ППД;

• інформування членів педколективу про нові науково-методичні посібники, педагогічні періодичні видання, нові навчальні програми, підручники;

• розгляд поточних навчально-виховних завдань планування роботи методичних формувань, навчально-виховної роботи школи, підготовка та організація проведення методичних заходів, ведення шкільної документації, підготовка до державної підсумкової атестації, моніторингу, організація роботи гуртків (предметних, за інтересами) секцій, проведення олімпіад, конкурсів тощо;

• заслуховування інформації про стан навчально-виховної роботи в школі, класі, результати внутрішньошкільного контролю, моніторингу, про участь у методичних заходах, виконання доручень тощо.

Як показують результати дослідження традиційними темами методичних оперативок є:

• методичні рекомендації з питань оцінювання знань учнів по 12 бальній шкалі;

• рекомендації щодо складання календарних та поурочних планів;

• підготовка та проведення шкільних олімпіад;

• про проведення предметних тижнів;

• про результати перевірки ведення шкільної документації;

• про дотримання «Єдиних вимог до усного та писемного мовлення учнів»;

• про організацію методичної роботи в школі;

• про підготовку учнів до Державної підсумкової атестації;

• про результати проведення контрольних зрізів навчальних досягнень учнів;

• про виконання навчальних програм;

• про підготовку та проведення методичних заходів, позакласних заходів;

• про результати участі в конкурсах, олімпіадах;

• про організацію проведення начальної практики та інші.

Семінар

Серед колективних форм методичної роботи великою популярністю користуються семінари. Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфікації.

Основна мета семінарів – активізація самостійної роботи вчителів у ході навчання, вивчення літератури, спонукання до осмислення і більш глибокого вивчення теоретичних проблем, застосування отриманих знань на практиці, розвиток здібностей до практичного аналізу, до науково обґрунтованої аргументації власних думок, ведення діалогу, дискусії, формування інтересу до науки та наукових досліджень.

За періодичністю семінари можуть бути:

• постійно діючими;

• епізодичними.

Тематика постійно діючих семінарів визначається в першу чергу тими завданнями, які стоять перед сільською школою для забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Проблема семінару має бути:

• співзвучною до науково-методичної проблеми навчального закладу;

• враховувати наявні педагогічні труднощі вчителів з окремих аспектів організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі;

• передбачати виконання запитів, потреб членів педколективу у глибокому вивченні конкретних інноваційних технологій, ППД з метою використання їх у своїй практичній діяльності і т.д.

З метою забезпечення цілеспрямованості, наступності в роботі постійно діючих семінарів радимо планувати їх на перспективу (на 2-3 роки). План роботи постійно діючого семінару складається, як правило, на рік, з періодичністю засідань 2-4 рази.

Головним завданням епізодичних семінарів є формування, розширення теоретичних знань та практичних вмінь педпрацівників з окремих науково-методичних проблем, які потребують термінового розв’язування. Такі семінари проводяться один або два рази на рік.

Як показує практика, проблеми, що виносяться на обговорення семінарів мають бути актуальними, сприяти розвитку творчого мислення, індивідуальних можливостей вчителів, створюювати мотивацію для самоосвітньої діяльності педагогів.

Для прикладу наведемо перелік нагальних науково-методичних проблем семінарів:

• формування пізнавальної активності учнів;

• формування національної самосвідомості учнівської молоді;

• використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі;

• організація самостійної роботи учнів на уроках;

• оптимізація навчально-виховного процесу в сільській школі;

• науково-методичне забезпечення уроку в сільській малокомплектній школі;

• розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів;

• формування культури життєвого самовизначення молоді;

• вдосконалення професійної майстерності педагогічних працівників, результативності та якості навчально-виховного процесу шляхом вровадження інноваційних педагогічних технологій.