Школи молодого вчителя

Ефективними формами роботи з молодими вчителями є школа адаптації молодого вчителя (1 рік роботи) з проблеми «Формування особистості вчителя – основа розвитку освіти» та школа майстерності молодих вчителів (2-3 рік роботи) з проблеми «Становлення молодого вчителя – основа розвитку освіти».

Метою школи адаптації вчителя є надання допомоги у розв’язанні першочергових проблем щодо методики викладання, планування своєї практичної діяльності, організації роботи з шкільною документацією, сприяння професійному становленню молодого педагога, формування потреби у безперервному навчанні.

Основним же завданням школи майстерності молодого вчителя є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності. Якщо у перший рік роботи молоді вчителі працюють у школі адаптації за єдиною програмою, незалежно від фаху, рівня підготовки у ВНЗ, то в школі майстерності їх навчання диференційоване відповідно до вищеназваних факторів.

Школа майстерності молодих спеціалістів розрахована на два роки. В її діяльності по розвитку професійних здібностей вчителів-початківців виділено два етапи.

І етап триває півроку і розв’язує такі завдання:

• накопичення знань і вмінь по методиці навчально-виховної роботи, попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;

• підготовка методичних матеріалів (різні варіанти поурочних планів, плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо);

• вивчення, поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення форм, методів і прийомів організації і здійснення навчально-виховної діяльності вчителя і учня;

• вивчення, апробування активних, інтерактивних методів навчання і виховання.

ІІ етап включає розв’язання таких завдань:

• закріплення отриманих науково-теоретичних, методичних знань, умінь і навичок;

• формування професійної майстерності і створення індивідуальної лабораторії.

При організації роботи з молодими вчителями радимо враховувати такі принципові вимоги: правильне визначення змісту роботи, перспективи зростання майстерності педагога, врахування його позитивних і негативних якостей, що забезпечує підвищення результативності занять.

Ефективно, раціонально спланувати роботу шкіл молодих вчителів допомагає діагностування, врахування аналізу відвіданих уроків, виховних заходів у молодих вчителів, результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

Отримана інформація дає можливість визначити рівні педагогічного розвитку молодих спеціалістів та організувати з ними відповідну роботу.

Так, робота з молодими спеціалістами із слабкою підготовкою в школі майстерності спрямована на детальний розгляд тем першого етапу.

Робота з учителями І та ІІ рівнів педагогічної майстерності здійснюється за такими напрямками:

• формування мотивації до безперервного навчання, організації самоосвітньої діяльності;

• поглиблення знань і вмінь здійснювати аналіз навчальних програм, підручників та працювати з ними при підготовці до уроків;

• накопичення методичних матеріалів;

• визначення проміжних і кінцевих цілей навчання, виховання, розвитку творчої активності учнів.

Із талановитими педагогами робота направлена на дальший розвиток їх здібностей і формування творчого потенціалу.

Заняття у школах, як правило, проводяться у вигляді активних форм: ділових ігор, тренінгів, розв’язання педагогічних ситуацій, відвідування майстер-класів вчителів-методистів, моделювання ППД.

Педагогічні міні-консиліуми з певних проблем, які практикуються під час занять із молодими, дають змогу встановити індивідуальну траєкторію професійного зростання молодого вчителя.

Особливою популярністю користуються рубрики засідань:

• «Через бар’єр труднощів»;

• «Як подолати страх перед уроком?»;

• «Перші кроки до майстерності. Які вони?»

• «Перші кроки до оволодіння педагогічною технологією»;

• «Про деякі секрети організації навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі».