1.3.Шляхи розширення асортименту і поліпшення якості соків

Однією з найважливіших характеристик товарів є асортимент, який визначає принципові відмінності між товарами різних видів і найменувань. Асортимент - це набір товарів, що формується за певними ознаками і задовольняє різноманітні, аналогічні і індивідуальні потреби.

Розширення асортименту - кількісні і якісні зміни набору товарів за рахунок збільшення показників широти, повноти і новизни.Тому причинами сприяючими для розширення асортименту соків є збільшення попиту і пропозиції, висока рентабельність виробництва і реалізації товарів.Підвищення якості продукції повинно базуватися на основі розробки комплексної, взаємопов’язаної системи технічних, організаційних, економічних і соціальних та мотиваційних заходів, що забезпечують необхідний рівень якості на всіх стадіях виробництва і споживання продукції. Важливою умовою при їх формуванні є досягнення “господарського ефекту” за рахунок зменшення вартості виробів. 

Тому до основних шляхів підвищення якості продукці, а саме соків відносять: 

1. Використання досягнень науки та техніки в процесі проектування виробів; 

2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни;

3.  Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва; 

4. Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов; 

5. Поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації та забезпечення заданого рівня якості, адже саме стандарти й технічні умови відображують сучасні вимоги споживачів до технічного рівня; 

6. Збільшення випуску сертифікованої продукції, покращення окремих показників якості продукції, що випускається на підприємстві;

7.  Запровадження сучасних форм та методів організації виробництва та управління; 

8. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції; 

9. Покращення заходів щодо застосування угодженої системи прогнозування та планування необхідного рівня якості виробів; 

10. Збалансування прийнятих для продуцентів та споживачів цін на продукцію; 

11. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства, що є одним із головних факторів підвищення якості

12. Всебічна активація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання . [6, c. 65-68].

1.4. Особливості упакування соків, сучасні пакування соків

На сьогодні основними видами упаковки для сокових продуктів є:

1. Картонний пакет;

2. Харчовий пластик;

3. Скло.

Картонний пакет Тетра Пак зібраний зі складного багатошарового (6 шарів) матеріалу: ззовні – картон, усередині – щонайтонша (менша від сотої долі міліметра) алюмінієва фольга, а між ними та на обох поверхнях – харчова поліетиленова плівка. Картон тут є опорним матеріалом, тоді як алюмінієвий шар унеможливлює проникнення світла та вологи у вміст пакета: у сік, нектар, соковмісний напій тощо. (Додаток А)

Асептична упаковка проходить цикл технологічних процесів пакування. За асептичної обробки стерильним має бути все: і продукт, й упаковка, й умови, за яких відбувається розливання. Найменше порушення технології призводить до того, що готовий продукт не відповідає сучасним вимогам харчової безпеки і, як наслідок, не може бути доставлений кінцевому споживачу.

Як відомо, головним фактором, що впливає на руйнування вітамінів, є тривалість нагрівання. Сучасна асептична технологія розливу й упаковки соку дозволяє моментально нагрівати соки до високої температури й негайно їх охолоджувати. Таким чином, сік, який виготовляють за асептичних умов, зберігає максимум вітамінів і мінералів.

Подальше зберігання вітамінів у соку багато в чому залежить від матеріалу упаковки. Наприклад, упаковка Тетра Пак має захисні властивості, що вберігають сік від руйнівної дії факторів зовнішнього середовища, найперше, світла й ультрафіолетових променів. Беручи до уваги всі перелічені факти, асептична упаковка – це ідеальне рішення для розфасування рідких продуктів.

Основні переваги картонних пакетів:

1. Найлегший з пакувальних матеріалів. Наприклад, звичайний літровий картонний пакет важить близько 29,4 г (TBA Slim);

2. Не пропускають сонячне світло, захищаючи вміст пакету від ультрафіолетових променів і кисню;

3. Міцність, яка є дуже важливою під час транспортування й зберігання;

4. Не взаємодіють з продуктом;

5. Їх легко відкривати й закривати – зручні для зберігання;

6. Виготовлені в різних об’ємах і формах з великим асортиментом кришок;

7. Зручні для вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування, складання та зберігання;

8. Мають високий рівень захисту від підробок і спроб фальсифікації продуктів;

9. Екологічна упаковка;

10. Пакет легко скласти, він не займає багато місця в сміттєвому баку; 

Здоров я та навколишнє середовище

Сучасні технології дозволяють повністю переробляти картонні упаковки, а отриману сировину використовувати повторно.

Переробка

Після того, як картонна упаковка стала в пригоді, її життєвий цикл не закінчується на звалищі, адже в її основі – картон, який виробляють з деревини. Деревина – це відновлюваний ресурс, що, за відповідального використання, є невичерпним.

Процес переробки виглядає наступним чином: з картонної упаковки на гідророзбивачі – пристрої для переробки макулатури – добувають паперове волокно, яке йде на виробництво гофротари, паперових пакетів і мішечків, канцелярського й крафт паперу, паперових полотенець, серветок і туалетного паперу. А суміш поліетилену й алюмінію, після додаткового вимивання залишків целюлози, перетворюють на конгломерат, тобто високоякісні гранули, що слугують за прекрасний матеріал для, наприклад, пресування, лиття під тиском чи формування методом екструзії.

Певно, скло є одним з найдавніших пакувальних матеріалів. Скляні посудини використовували ще в Єгипті та Сирії за три тисячі років до н.е. Попри поважну історію цього матеріалу, технологія його виготовлення не зазнала значних змін. За великим рахунком, єдиною серйозною – і край корисною – інновацією до ХХ століття стало винайдення склодувної трубки (за сто років до н.е.). По-справжньому інтенсивний розвиток склівництва почався лише в 1901 році, коли був запатентований перший автоматичний пляшковий верстат.

Донедавна саме скляна тара була найпоширенішим видом пакування соків, нектарів і соковмісних напоїв у нашій країні. Сьогодні ж у скляних пляшок з’явилися конкуренти, а саме картонні пакети та пластикові пляшки. Однією з причин актуальності скляної тари є консерватизм покупців, котрі надають перевагу сокам і нектарам, упакованим саме в цей знайомий і звичний матеріал. (Додаток Б)

Основні переваги скляної тари:

• Виготовляють в різних формах і об’ємах;

• Здатна зберігати продукт протягом 2-3 років;

• Екологічна упаковка

Основні недоліки скляної тари:

Серед безперечних недоліків упаковки зі скла – низька механічна міцність (тара легко б’ється й не може бути полагоджена), а також більша (порівняно з ПЕТ і картонними пакетами) питома вага на одиницю розфасованої продукції. Звичайна літрова скляна пляшка важить близько 500 грам. Окрім того, скляна тара – об’ємна й займає багато місця в смітнику.

В природних умовах скло практично не розкладається й може не руйнуватися протягом сотень років.

Переробка:

Частину скляної тари використовують повторно, попередньо піддаючи стерилізації. Якщо це недоцільно, то скло можна неодноразово піддавати переробці й повторно використовувати для створення нових виробів (у тому числі пляшок, банок, посуду). Для цього використовують так звані подрібнювачі скляної тари. Роздріблене скло (розмір фрагментів, або фракцій, може варіюватися) піддають подальшому очищенню для виділення частинок, що містять метали, пластик тощо. Цей процес коштує дорого.

Упаковка з пластику:

Для пакування напоїв, зокрема соків, нектарів й соковмісних напоїв, використовують так званий харчовий пластик – поліетилен і поліпропілен.

Безпечний харчовий пластик позначають буквами РЕ (ПЕ) – поліетилен, PETF (ПЕТФ) або PET (ПЕТ) – поліетилентерефталат, РР (ПП) – поліпропілен, а також зображенням виделки та стакана, цифрами 05 чи 1.

Найбільшого поширення отримали упаковки ПЕТ (поліетилентерефталат). Формат ПЕТ став дуже популярним і широко використовуваним матеріалом, він є альтернативною іншим видам пластмас і скла. (Додаток В)

Основні переваги пет – тари:

• ПЕТ-тара легша, ніж скляна. Наприклад, звичайна літрова ПЕТ-пляшка важить близько 32 г (пляшка такого ж об’єму зі скла може важити близько 500 г);

• ПЕТ прозорий, що робить його ідеальним для розливу мінеральної, газованої води, газованих і соковмісних напоїв ;

• Для упаковки ПЕТ-тари не потрібні ящики. ПЕТ пакують у поліетиленову плівку з картонним піддоном або без нього

Недоліки:

Зниження (порівняно з картонними пакетами  та скляною тарою) захисних властивостей: через прозору нефарбовану чи одношарову пляшку проходить ультрафіолет і кисень. Саме це негативно впливає на збереження вітамінів і мікроелементів у соку.

ПЕТ вважають одним з найбезпечніших видів пластмас. Однак лікарі наполегливо не рекомендують багаторазово використовувати ПЕТ-пляшки: їх складно промити, щоб «позбутися» патогенної мікрофлори.

Переробка:

Засоби переробки відходів ПЕТ, що існують, можна поділити на дві основні групи: механічні (подрібнення) й фізико-хімічні. Кожна із запропонованих технологій має свої переваги. Утім, далеко не всі з описаних способів переробки ПЕТ придатні для утилізації відходів харчової тари. Часто наявні схеми дозволяють переробляти тільки незабруднені технологічні відходи, залишаючи незалученою харчову тару, що нерідко виявляється сильно забрудненою білковими й мінеральними домішками, видалення яких вимагає вагомих витрат. А це не завжди економічно виправдано в процесі переробки середнього й малого масштабу. [4, c. 243-245].