1. Що спільного у цих поезіях?

2. Що уособлюють вишні Шевченка? а що є вишні у Антонича?

3. Як ще називають нереальні перетворення людини у рослину, тварину, комаху? словникова робота

1. Символ – художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку.

2. Архетип – прообраз, закорінений у глибинах колективної свідомості.

3. Сфрагіта – уживання імені чи прізвища певного автора в написаному ним творі.

Звернення Б.-І. Антонича до такого творчого досвіду письменства зумовлювалося не його прагненням заповнити своєю постаттю ліричний простір. Поет керувався іншими настановами. Він уважав себе рівновеликим будь-якій істоті чи рослині, був позбавлений амбітних уявлень про людину як «царя природи». І все ж невипадкове його «перевтілення» в «хруща», адже йдеться про входження у всесвіт шевченківської лірики, в якій Б.-І. Антонич посідає скромне місце, уособлюючись в образі хруща (пригадаймо відомий вірш «Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть»). Поет чітко вказує на джерела своєї творчості, тому завжди «цвітуть натхненні вишні, кучеряво й п’янко».

Співець природи, Б.-І. Антонич не відділяє себе від неї, із хлоп'ячою бешкетливістю та задерикуватістю веде свій родовід від хруща. А вишні в нього асоціюються із Шевченком і його неперевершеним «Садком вишневим коло хати...». Поезія «Вишні» виказує глибоку любов автора до свого рідного краю, де дорога йому кожна комашка й квіткова пелюсточка. Тому він називає свою батьківщину не інакше, як «моя країно зоряна, біблійна й пишна».

1. Назвіть художнi засоби, їх роль у твореннi образiв.

2. Що спільного між Б.-І. Антоничем та П. Тичиною?

Образи поезії «Вишні»

Образ	Значення	Художній засіб
Антонич - хрущ	Ліричний герой відчуває себе скромним малим створінням, невіддільним від природи, яку оспівав Шевченко. Підкреслюється спадкоємність поколінь	Метаморфози
Україна	Пряме значення, рідний край, у який разом з автором залюблений ліричний герой.	Епітети, інверсія, поетичне звертання
Вишні	Символічне значення рідного дому, краю, батьківщини, природи; Образ має життєрадісний, життєстверджуючий пафос	Символ, епітети, інверсія, метафора

«Зелена євангелія»

Це твір, побудований на асоціаціях. У ньому – данина міфологізму. (зелений – колір природи, а євангеліє – «радісна звістка», тобто радісна звістка про життя природи).

1. Які кольори згадані поетом у творі?Яке вони мають значення?

2. Скільки строф має поезія?

3. Який образ можна назвати основним?

4. Які асоціації виникають у вас після прочитання поезії?

Весна – карусель; білі коні – зима, що відходить і мрія, краса; стіл ясеновий – це опора, міць, довговічність; сонце у дзбані – цілющий напій, настояний на травах, і відгомін давніх язичницьких вірувань.

Антонич – одним із перших в українській літературі освоїв естетику сюрреалізму – авангардистської течії, що ґрунтується на вченні про несвідоме, сновидіннях.