2. Розрахунок середньозваженого коефіцієнта захисного впливу лісосмуг
№ п/п |
Напрям вітрів |
Повторю-ваність (V),% |
Номери лісосмуг |
||||||||
(І) (ПН-ПД) |
(2) (Сх-Зх) |
(3) (ПДСх-ПНЗх) |
|||||||||
0 |
К |
VК |
0 |
К |
VК |
0 |
К |
VК |
|||
1 |
ПН+ПД, (3+18) |
21 |
3 |
0.09 |
1.89 |
87 |
1.00 |
21.00 |
51 |
0.78 |
16.38 |
2 |
ПНСх+ПДЗх, (9+11) |
20 |
43 |
0.75 |
15.00 |
42 |
0.67 |
13.40 |
6 |
0.14 |
2.80 |
3 |
Сх+Зх, (27+3) |
30 |
87 |
1.00 |
30.00 |
3 |
0.09 |
2.70 |
39 |
0.63 |
18.90 |
4 |
ПДСх+ПНЗх,(24+5) |
29 |
42 |
0.67 |
19.43 |
48 |
0.75 |
21.75 |
84 |
0.99 |
28.71 |
|
Разом |
100 |
180 |
|
66.32 |
180 |
|
58.85 |
180 |
|
66.79 |
|
Середньозважений коефiцiєнт (К) |
|
|
0.66 |
|
|
0.59 |
|
|
0.67 |
|
Як зазначалося вище, ширина захисного впливу лiсосмуги на рiвниннiй мiсцевостi дорiвнює приблизно 25-30 - разовiй висоті дерев (Н). Тоді з урахуванням середньозваженого коефіцієнта ця відстань буде складати 30 НК. Висота дерев (Н) у розрахунках приймається, виходячи з лісорослинних умов конкретної природної зони, порід дерев у лісосмузі тощо (у даному прикладi висота лiсосмуг Н складає 15 м).
Виходячи
з викладеного вище, ширина захищеного
простору (С)
за варiантами розмiщення лiсосмуг складе:
(м);
(м);
(м).
Перемноживши довжини лісосмуг на відповідну ширину впливу лiсосмуг за кожним з варiантiв, одержують загальну площу, що захищається. Використовуючи вихідні дані варіантів проектних рiшень з розмiщення лiсосмуг (рис.2) i результати наведених вище обчислень, площа простору, що захищається лiсосмугами (SІ , SІІ), у розглянутому прикладi складе:
;
(га).
Якщо
вважати, що на захищеній площі буде
отримано додатково по 3 ц зерна з 1 га,
то загальний додатковий збір у вартісному
обчисленні (при закупівельній ціні
43грн
за 1 ц) за варіантами проекту складе:
(грн);
(грн).
Крім того, треба урахувати додатковий збір продукції за рахунок зменшення поверхневого стоку і кращого зволоження схилів. За даними досліджень установлено, що збільшення урожаю зернових на 1 га захищеної площi складає: 0.12 - 0.16 ц в лісостепових i 0.08 - 0.10 ц в степових районах на кожен відсоток зменшення робочого ухилу. Ураховуючи викладене і використовуючи раніше обчислені значення зниження робочого ухилу, додатковий збір продукції у вартісному обчисленні від поліпшення агротехнічних умов обробiтку схилів за варіантами проекту складе:
(грн)
(грн)
Загальна вартість додаткової продукції з усієї площі за варіантами проекту складе:
(грн);
(грн).
Чистий дохід (чІ, чІІ) буде дорiвнювати різницi між загальною вартістю додаткової продукції (ДІі ДІІ) і витратами, за рахунок яких цей дохід отриманий (дІ , дІІ):
(грн);
(грн)
Таким чином, різниця в чистому прибутку між варіантами складе 1611 грн на користь першого варіанту.
Важливим економічним показником, що характеризує ефективність капітальних витрат на створення лісосмуг, є термін їх окупності, який обчислюється за формулою:
,
де: N - термiн окупностi капітальних витрат, грн; К - капітальні витрати на створення лісосмуг, грн; Q - зональний коефіцієнт, значення якого приймають від 0.7 до 2 залежно від складу насаджень швидкостi їх росту та iнш.; у лісостепових районах - 0.7-1.5; у степових - 1-2 (меншi значення приймають для смуг з швидкоростучими деревами порід); d - чистий додатковий прибуток, грн; q - утрати, за рахунок яких отриманий чистий додатковий прибуток (тобто утрачений чистий прибуток і додаткові утрати), грн.
За варіантами проектних рiшень у розглянутому прикладi строк окупності капітальних витрат складе:
(років);
(років).
Результати розрахунків показують, що і за ефективнiстю капітальних витрат перший варіант є кращим у порiвняннi з другим.
Для сукупної характеристики ефективності капітальних i щорічних витрат обчислюють показник приведених витрат:
,
де: П - сума приведених витрат, грн;К - капітальні витрати на створення лісосмуг, грн;Сн - нормативний коефіцієнт ефективності витрат (0.08 - 0.20);Е - щорічні витрати, грн.
За варіантами у розглянутому прикладi приведенi витрати дорівнюють:
;
.
Отримані значення приведених витрат (як і раніше обчислені значення чистого доходу і строку окупності капітальних витрат) свідчать про те, що проектне рішення з розміщення робочих ділянок, лісосмуг і доріг у V полі польової сівозміни, передбачене першим варіантом (рис.2), економічно більш вигідне. Тому це рішення і повинне бути прийняте остаточним.
Для зручності аналізу обчислені показники доцільно звести у таблицю 3.