Термозбіжна етикетка

Термозбіжна етикетка застосовується зараз в пивобезалкогольній, лікеро-горілчаній, виноробній, молочній, масложировій, парфумерній і фармацевтичній галузях промисловості для декорування продукції, розфасованої в скляну або пластикову тару. Оформлені за її допомогою товари позиціонуються як дорогі і якісні, з гарантією автентичності.

Такі етикетки виготовляються з поліпропіленової (ПП), полівінілхлоридної (ПВХ) або поліетилентерефталатної (ПЕТ) плівок.

Однак насправді кожна з плівок є складною композицію з кількох шарів, що володіють унікальними властивостями. Компаній, які володіють секретом виготовлення матеріалу, у світі не так багато, і, природно, вони готові поділитися будь-якою інформацією, окрім безпосередньо технології виготовлення та складу матеріалів.

Відомо, що рекомендована товщина плівки 35 ... 60 мкм, етикетки поставляються в рулонах з поперечною перфорацією, мають термоактивні шар і, як правило, покриті УФ-лаком.

Термозбіжна етикетка - одна з найбільш «демократичних». Вона зрівнює в можливостях скло, метал і пластик, приховує недоліки і підкреслює гідності

Переваги:

• Термозбіжна етикетка, надіта на пляшку до наповнення, надійно захищає її від розриву при розливі напоїв під тиском.

• Непрозорий «чохол» охороняє продукцію від ультрафіолетових променів, що збільшує термін зберігання. При цьому самі етикетки практично не вицвітають.

• Етикетки чудово сприймають флексографскую і глибокий друк (до десяти квітів, включаючи бронзу, срібло і золото). При бажанні можна «зіграти» і на унікальному ефекті прозорості.

• Можливості «спецефектів» не обмежені (будь-який метал, паморозь, матова поверхня, повнокольоровий малюнок).

• Друк здійснюється на внутрішній стороні етикетки, а значить, зображення не страждає від тертя, зіткнення пляшок між собою в груповій упаковці, намокання.

• Велика, порівняно зі звичайною етикеткою, площа дозволяє розмістити інформацію, малюнки, фон і рекламу по всій поверхні тари.

Але навіть це не головне. Багато товарів, незважаючи на зміну дизайну, запаковуються традиційно, що не завжди влаштовує сучасного споживача. Ряд технічних відкриттів тепер уже минулого століття кардинально змінив систему критеріїв оцінки, спосіб життя, уявлення про естетику. Термозбіжна етикетка, як новий напрямок, припала дуже до речі, оскільки дозволила змінити (іноді практично до невпізнанності) звичні речі.

Принцип нанесення

Для нанесення термоусадочних етикеток випускаються різні машини, принцип дії яких подібний. Як вже говорилося вище, основна складність полягає у виготовленні самої етикетки, в той час як принцип роботи обладнання досить тривіальний. Нюанси полягають досконало системи контролю процесу, плавності ходу стрічки, точності тимчасового узгодження операцій.

Творцем технології виробництва термоусадочной етикетки є Японія. Саме цим пояснюється феномен широкого розповсюдження такого роду етикеток і устаткування для їх виготовлення у країнах Азії. Однак унікальні властивості і функції термоусадочних етикеток підкорили буквально весь світ. Сьогодні це досить нове і перспективний напрямок в етікетіровочних системах почало поступово завойовувати і російський ринок. Причому, якщо ще роки три тому цей сектор ринку в Росії міцно утримували французькі, китайські і тайваньські виробники, то тепер їх істотно потіснили російські фірми - рулонні етикетки виробляються фірмами «Ексімпак» (С.-Петербург) і «Південь-тара» (Краснодар ).

Термозбіжна етикетка дозволила змінити вид звичних речей, але її властивості використовуються ще далеко не повною мірою

Термозбіжна етикетка перспективна, оскільки виконує ряд функцій, перш етикеток невластивих - підвищує міцність тари, робить її менш проникною для світла, вологи і газів, підвищує стійкість до впливу температури.

Лекція 3. 2. Пріоритети вимог у проектному завданні

Індивідуалізація образно-асоціативних властивостей етикеткової продукції. Образно-комунікативні елементи , їх угрупування, умови взаємодії. Рекламно-комунікативні вимоги до етикетково – пакувальної продукції. Залежність успішності просування та реалізації товарів на споживчому ринку від якості їх асоціативно-образного представлення, закріпленої у етикетково-пакувальній продукції. Системні вимоги до образних, стилістичних, пластичних та колористичних характеристик всіх графічно-комунікативних елементів та синергічний вплив їх взаємодії.

Чинники, що мають бути враховані в процесі реалізації проектних пропозицій та залежність образного сприйняття якостей товару від характеристик графічно-комунікативних елементів.

Процес проектування етиткетки на сучасному етапі визначається врахуванням інтересів насамперед, споживача, і має бути розрахованим на всебічну його зацікавленість запропонованим товарам за допомогою різноманітних засобів. Тут доречно акцентувати значення образного впливу, й здатності пакувальної продукції впливати на вибір споживачів. За твердженням Т.Ханта, для того, щоб упаковка була відразу помічена потенційним споживачем, вона повинна бути за своїми властивостями простою, миттєво впізнаватись та вирізнятись серед інших. Саме прості упаковки краще запам’ятовуються споживачами і вони, на думку більшості покупців, є більш функціональними та не тиснуть на психіку великою кількістю зайвих елементів (ст. 13, Т Хайн, Все об упаковке). Однак, наведене твердження не є достатнім для того, щоб зрозуміти, які саме властивості етикетково-пакувальної продукції позначені автором терміном «проста упаковка», і яких вимог необхідно дотримуватись, щоб пакування здобуло право позначитись цим терміном.

У формальній критиці першим і найважливішим параметром оцінки успішності просування товарів є їх виділення з осередку подібних. На споживчому ринку дефіцит здатності до виділення ТМ означає зменшення продажів. Якщо споживач не помічає упаковку, вона не буде користуватися попитом, незалежно від того, наскільки якісний продукт або наскільки професійно виконано графічні елементи. Натомість, здатність пакування виділятись, за свідченням Єфремова, формується завдяки цілісному загальному враженню, й досягається комбінацією форми, кольору і графіки [].

Як варіант, з системи інтегрованих вимог до пакування, розглянутій у лекції 1.1. може бути вилучена вже існуюча конструктивна форма і художник-графік спрямовує свої зусилля на індивідуалізацію товару або фірми за допомогою суто графічних засобів; пошуку композиційних прийомів, визначення характеру зображення (реалістичне, стилізаційне, схематичне), пошуку відповідного до композиції кольорографічного вирішення, характеру накреслення шрифтів і т. ін. Цей варіант підходу є цілком слушним та виправданим у проектуванні етикеткової продукції

В цьому процесі сутнісним для дизайнера є знаходження такої взаємодії оригінальної тари з добре продуманою етикеткою, що здатна забезпечити загальний, цілісний образ товару, без двозначності та інформаційної подрібненості. В результаті прискіпливого відбору, підпорядкування та організації взаємодії всіх композиційних елементів, як правило, у студентів формується вирішення не одиничної, відокремленої пропозиції, щодо етикетки для одного сорту чи різновиду означених виробів, а ряд варіацій в яких пакування виступає як серійний об'єкт з чітко пізнаваємим "індивідуальним обличчям". Під час творчих пошуків студентам слід спрямовувати свої зусилля не скільки на реалістичне, досконале та контрастне зображення пакованого продукту, скільки на загальне асоціативне враження та підкреслення споживчих якостей товару і після передбачених емоцій, які придбання даного товару має забезпечити.