Методика застосування критеріїв для оцінки привабливості інвестиційних проектів; порівняльний аналіз недоліків і переваг кожного з критеріїв.
В економічній практиці широко застосовуються п ять основних методів оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень:
1. Метод чистої сьогоднішньої вартості (чсв)
До переваг цього методу можна віднести:
- можливість найточніше враховувати зростання вартості майна акціонерів;
- можливість урахування впливу часу на грошові потоки, що надходять у результаті реалізації проекту;
- легкість використання методу спеціалістами;
- використання для розрахунку показника всього грошового потоку проекту;
- можливість використання різних рівнів вартості капіталу (відсотків).
2. Метод внутрішньої норми рентабельності є досить простим і використовує здебільшого той самий математичний апарат, що й метод чистої сьогоднішньої вартості, тобто метод дисконтування. Внутрішня норма рентабельності – це така процентна ставка, при якій ЧСВ дорівнює 0.
Є два методи пошуку ВНР – графічний метод і метод пробних розрахунків.
Переваги цього методу подібні до переваг методу ЧСВ:
- метод враховує чинник часу;
- для розрахунку ВНР використовується весь грошовий потік проекту;
- можливість визначити вартість капіталу, який може бути залучений до фінансування проекту.
До недоліків методу можна віднести такі його характеристики:
- знайти значення ВНР набагато складніше, ніж ЧСВ (часто для цього необхідний комп’ютер);
- при об’єднанні для здійснення двох або більше проектів показник ВНР нового сумарного проекту повинен обчислюватися наново – його не можна отримати шляхом додавання ВНР проектів складових;
- при використанні цього методу можна одержати кілька показників ВНР або жодного;
- метод не завжди спрямований на підвищення вартості майна акціонерів (наприклад, можливі випадки, коли проект із кращим показником ЧСВ матиме гірші показники ВНР порівняно з альтернативними проектами);
- досить складно розрахувати ВНР для всього терміну реалізації проекту;
3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій
До переваг цього методу можна віднести:
- можливість у більшості випадків точно враховувати зростання вартості майна акціонерів;
- можливість враховувати чинник часу;
- легкість застосування фахівцями;
- використання для розрахунків показників усього грошового потоку проекту;
- можливість правильно вибрати об’єкти інвестування у разі обмеженості фінансових ресурсів підприємства;
- можливість використовувати при розрахунку ІП різні рівні вартості капіталу (відсотків).
До недоліків можна віднести:
- досить складно одержати дані для всього періоду реалізації проекту;
- у разі вибору одного із взаємовиключаючих проектів може бути неправильний результат (тоді краще застосувати метод ЧСВ);
- розробляти методологію і здійснювати аналіз проектів може тільки підготовлений персонал;
- його можна використовувати тільки тоді, коли інвестиційний проект можна реалізувати частинами, тобто його можна розділити.
4. Балансова норма рентабельності (бнр).
До переваг цього методу можна віднести:
- розрахунок проводиться досить просто, а розмір коефіцієнта дається у відсотках, що легше сприймається співробітниками підприємства;
- доцільність реалізації проекту визначається на основі підрахунку прибутку проекту, що є зрозумілішим для керівництва підприємства;
- аналіз якості роботи керівництва досить часто проводиться за коефіцієнтами прибутковості використання капіталу, а не за величиною вартості майна акціонерів.
Перелік недоліків цього методу значно ширший:
- відсутня єдина процедура розрахунку коефіцієнта (як обсягу прибутку, так і величини капіталу, які застосовуватимуться у розрахунках);
- коефіцієнт розраховується у процентах і не враховує масштабу проекту;
- для розрахунку коефіцієнта використовується прибуток, а не грошовий потік, що є неправильною основою для прийняття рішення про доцільність інвестування;
- метод не враховує чинника часу;
- метод спрямований на підвищення балансового прибутку компанії, а не на підвищення вартості майна акціонерів;
- метод не дає точної бази для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту.