1. Класифікація банківських операцій з векселями

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

• Простий вексель — це вексель, виданий у формі безумовного зобов'язання здійснити платіж.

• Переказний вексель — це вексель, виданий у формі безумовного наказу здійснити платіж.

Операції з векселями, що здійснюються в сучасних умовах комерційними банками, можна класифікувати за такими групами.

1. Кредитні операції — операції з надання грошових кошти) проти врахування векселів та надання кредитів під заставу векселів.

2. Торговельні операції — операції з купівлі та продажу векселів.

3. Гарантійні операції — операції з надання гарантій оплати векселів третіх осіб за певних обставин і в обумовлений строк: авалювання векселів, видача гарантій на забезпечення оплати векселів.

4. Розрахункові операції — операції з оформлення заборгованості векселями: прийняття до сплати переказних векселів, виданих на банк кредиторами; видача простих векселів кредиторам банку; видача переказних векселів на боржників банку; видача банку простих векселів боржниками банку; вексельні платежі.

5. Комісійні та довірчі операції — операції з інкасування векселів; доміциляція векселів; зберігання векселів; купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів.

6. Урахування векселів — операція з кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним з дисконтом (зі знижкою) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя за номінальною вартістю. При цьому сума дисконту утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя, виходячи з кількості днів, що залишаються до строку платежу за ним з прийняттям до розрахунку дня врахування і дня платежу.

Під час проведення операцій з векселями банки беруть на себе такі ризики:

— кредитний;

— ліквідності;

— процентний;

— операційний.

З метою мінімізації ризиків у процесі здійснення кредитних, торговельних, гарантійних і розрахункових операцій банки мають ретельно вивчити фінансовий стан, кредито- та платоспроможність платників за векселями і зобов'язаних за векселями осіб, з якими вони укладають угоди про проведення операцій.

2. Поняття процедури протесту за векселем

Під протестом векселя слід розуміти офіційно посвідчену вимогу платежу і його неодержання. Протест векселя це нотаріальна дія, яка офіційно підтверджує факти, з якими пов'язано виникнення певних правових наслідків. Така дія оформляється актом протесту.

Актом протесту може бути оформлено відмову платника від оплати векселя - протест векселя про несплату; відмову платника від акцепту - протест векселя про неакцепт; відмову акцептанта проставити дату акцепта - протест векселя про недатування акцепту.

Протест векселя про несплату вчиняється як щодо простого, так і щодо переказного векселя. Протест векселя про неакцепт і протест векселя про недатування акцепту можливі лише стосовно переказного векселя.

Порядок вчинення протестів векселів має свої стадії: розгляд поданих документів для визначення можливості їх прийняття до свого провадження; прийняття векселя та інших потрібних документів для вчинення нотаріальної дії; робота нотаріуса з векселем; опротестування векселя чи його повернення без вчинення нотаріальної дії векселедержателю. Нотаріус має визначити можливість прийняття поданих документі в до свого провадження, знайомиться з матеріалами конкретної справи, перевіряє повноваження особи, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням протесту векселя, перевіряє наявність на ньому всіх необхідних реквізитів, перевірити строки звернення за опротестуванням і місце вчинення цієї нотаріальної дії.

Опротестування векселя як нотаріальну дію може вчинити як державний, так і приватний нотаріус. Протест векселя про неоплату вчиняється нотаріусом за місцем платежу, а протест векселя про неакцепт та недатування акцепту — за місцезнаходженням платника. Для вчинення протесту про неоплату вексель приймається нотаріусом наступного дня після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

Вексель може бути прийнятий для вчинення протесту про неакцепт протягом строків, встановлених для пред’явлення до акцепту чинним законодавством, а якщо вексель був пред’явлений до акцепту в останній день строку, то не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня. Якщо векселедержатель пропустив строки звернення за опротестуванням, нотаріус не має права прийняти вексель до свого провадження. Якщо подані всі потрібні документи, визначена територіальна компетенція нотаріуса по вчиненню цієї дії, визначено, що векселедержатель не пропустив встановлені для опротестування строки, нотаріус приймає вексель до свого провадження і видає квитанцію. У провадженні нотаріуса залишається вексель, заява уповноваженої особи. Нотаріус у день прийняття векселя до протесту пред’являє платнику або доміциліанту (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя.

Якщо вексель протестується в неплатежі, то нотаріус Ш повинен вимагати від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму, на яку він виданий. Якщо вексель протестується в неакцепті, то нотаріус висуває вимогу акцептувати вексель. Якщо вексель протестується в недатуванні акцепту, нотаріус вимагає проставити дату на акцепті. Таке повідомлення нотаріус може здійснити особисто, з’явившись до особи, проти якої протестується вексель, або скориставшись поштовим, телеграфним зв’язком чи технічними засобами.

Залежно від дій, що вчиняє особа, проти якої протестується вексель, нотаріус визначає напрям подальшого провадження у справі. Якщо платник (доміциліант) оплатить вексель, нотаріус, не вчиняючи протесту, повертає вексель особі, яка оплатила вексель із написом на самому векселі про одержання платежу та інших сум. Якщо платник зробив відмітку про акцепт на переказаному векселі, вексель повертається векселедержателю без протесту.

У разі відмови платника (доміциліанта) оплатити чи акцептувати вексель, або якщо він не з’явився до нотаріуса, нотаріус складає акт про протест стосовно неоплати чи неакцепту за встановленою формою і робить відповідний запис у реєстрі та відмітку про протест щодо неоплати чи неакцепту на самому векселі. Якщо місце знаходження платника невідоме, протест векселя вчиняється без пред’явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною відміткою в акті про протесті в реєстрі нотаріальних дій. Процес опротестування векселя має досить чітко встановлені строки.

Протест у неплатежі переказного векселя, визначений на певний день або час від складання або подання має бути вчинений в один із двох робочих днів, наступних за днем, в який переказний вексель підлягає оплаті. Якщо це вексель строком за пред’явленню, протест вчиняється у строки, встановлені для пред’явлення до акцепту. Опротестований вексель видається векселедержателю або уповноваженій особі.