Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)

35. В залежності від характеру місцевості, наявності і розміщення вихідних точок (пунктів геодезичної межі контурних точок) для визначення координат спостережних пунктів за допомогою приладів може застосовуватись полярний спосіб, засічки та ходи.

36. При визначеній координат спостережного пункту полярним способом (мал. 2.3) зі спостережного пункту вимірюють дирекційний кут і дальність Д до контурної точки. Змінивши дирекційний кут на 30-00, вирішенням прямої геодезичної задачі розраховують координати спостережного пункту.

В випадку, коли дирекційний кут вимірювався з контурної точки на спостережний пункт, його на 30-00 не змінюють.

КТ

α_сп-кт α _кт-сп

Д

СП

Мал.2.3. Визначення координат полярним способом

37. При визначенні координат спостережного пункту засічками підрозділи оптичної розвідки застосовують, як правило, зворотні засічки по дирекційних кутах, по виміряних кутах, по виміряних відстанях, та виміряних кутах й відстанях.

При застосуванні зворотних засічок потрібно, щоб зі спостережного пункту було видано не менше 3 контрольних точок, кути між якими повинні бути від 5-00 до 25-00.

Якщо при обробці даних засічок по дирекційних кутах і по виміряних відстанях графічним методом отримують трикутник похибок, то за положення спостережного пункту приймають центр трикутника при умові, що більша з сторін не перевищує З мм.

38. Для виконання зворотної задачі засічки по дирекційних кутах (мал. 2.4) потрібно:

- встановити бусоль (теодоліт) на спостережному пункті і зорієнтувати по дирекційних кутах;

- визначають дирекційні кути не менш як на три контурні точки та, змінивши кожний дирекційний кут на 30-00, отримують зворотні дирекційні кути.

Обробку даних проводять графічним методом по карті (аерознімку, ПУВ) або аналітичним методом за допомогою обчислювача 1В520.

на місцевості на карті

α_РА А А

В α_РА ±30-00 В

α_РВ α_РВ ± 30-00

С Р

α_РС С

Р α_РС±30-00

Мал.2.3.Визначення координат засічкої по зворотнім дирекційним кутам

При графічному методі обробки з вихідних (контурних) точок прокреслюють напрямок на спостережний пункт по дирекційних кутах, α_АР , α_ВР та α_СР і на перехресті цих напрямків отримують точку спостережного пункту.

При обробці вимірювань за допомогою обчислювача 1В520 в нього вводять прямокутні координати початкових точок і відповідні напрямки.

39. Зворотну засічку по виміряних кутах (мал. 2.5) виконують по трьох-чотирьох точках (четверту точку використовують для контролю), які вибирають так, щоб спостережний пункт знаходився в середині трикутника, отриманого вихідними точками, або поза трикутником, але проти однієї із його вершин.

На місцевості вимірюють кути між напрямками на початкові точки.

Для рішення засічок використовують спосіб Болтова. Для цього на аркуші кальки наколюють точку Р, довільно прокреслюють з неї пряму лінію і послідовно будують кути , та . Прокреслені напрямки позначають назвою місцевих предметів або зліва направо літерами А, В, С і Д . Після цього кальку накладають на карту та повертаючи її, суміщають напрямок на кальці з

відповідними точками карти (аерознімку). Після суміщення усіх напрямків переколюють основну точку Р з кальки на карту (аерознімок).

На місцевості на карті

α β

γ

Р Р

Мал.2.5. Визначення координат зворотної засічкої по виміряним кутам

40. Координати спостережного пункту засічкою по виміряних відстанях (мал. 2.6) визначають у такому порядку:

- зі спостережного пункту вимірюють відстань до трьох точок, положення яких на карті (аерознімку) або їх координати відомі;

• на карті (планшеті, аерознімку) з вихідних точок прокреслюють

за допомогою циркуля-вимірювача дуги радіусами, відповідними до виміряних відстаней (в масштабі карти, планшета, аерознімку); пересічення дуг дасть місцезнаходження спостережного пункту.

на місцевості на карті

Д₁ д₁

Д₂ Д₂

Д₃

Р Д₃