Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
48. Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження (мал. 2.11)
включає:
- визначення прямокутних координат X, Y та абсолютної висоти пунктів (точок встановлення приладів);
- визначення довжини бази ВА;
- визначення дирекційного кута бази .
О О
αао
А В А ВА В
ВА
ХА, УА αва ХВ, УВ ХА, УА αва
αво
Мал.2.11.Зміст топогеодезичної Мал.2.12.Зміст топогеодезичної
прив'язки пунктів СС при наявності прив'язки пунктів СС при
взаємної видимості відсутності взаємної видимості
У
випадку відсутності взаємної видимості
між пунктами, крім того, визначають
дирекційний кут з контрольного пункту
на загальний орієнтир
(мал. 2.12).
49. Прямокутні координати пунктів спряженого спостереження визначають від точок геодезичних мереж, або від однієї контрольної точки карти (аерознімку). Координати командно-спостережного (основного) пункту визначають за допомогою приладів одним із способів вказаних в ст. 40-47.
50. При наявності взаємної видимості між пунктами спряженого спостереження координати бокового пункту визначають відносно основного в слідуючому порядку:
- орієнтують теодоліт основного пункту по дирекційних кутах і знаходять дирекційний кут на боковий пункт;
- вимірюють найбільш точним способом довжину бази;
- розраховують прямокутні координати бокового пункту, вирішуючи пряму геодезичну задачу.
При відсутності взаємної видимості, між пунктами спряженого спостереження визначення координат бокового пункту виконують теодолітним (бусольним) ходом в дві-три сторони від основного пункту або від тієї ж контурної точки від якої визначені координати основного пункту.
51. Якщо контурна точка (місцевий предмет) знаходяться на великій відстані або в розміщенні противника і спостерігається з обох пунктів спряженого спостереження (мал. 2.13), то їх топогеодезична прив'язка виконується з засічкою в слідуючому порядку:
- орієнтують теодоліти на обох пунктах по дирекційних кутах;
- визначають довжину бази ВА і дирекційний куг бази ( ) можливо більш точними способами;
- вони вимірюють по контурній точці дирекційні кути з кожного пункту і розраховують відліки А і В і кут засічки С по формулах:
;
розраховують трикутник АВС, визначаючи дальності до контурної точки з лівого АС і правого ВС пунктів по формулах:
-
змінюючи дирекційні кути з лівого
і правого
пунктів на 30-00 отримують дирекційні
кути з контурної точки на лівий
і правий
спостережні пункти;
- вирішенням прямих геодезичних задач обчислюють координати спостережних пунктів по відповідних дирекційних кутах і дальностях від контурної точки до пункту.
Для контролю правильності обчислень по отриманих координатах спостережних пунктів обчислюють дирекційний кут і довжину бази і зрівнюють їх з отриманими шляхом вимірювань, різниця не повинна перевищувати 0-05 по напрямку і 5 м по довжині бази.
Якщо різниці перевищує вказані межі, потрібно перевірити обчислення. Якщо помилка не знайдена то перевіряють орієнтування приладів і визначення координат виконують ще раз.
52. За довжину бази ВА в спряженому спостереженні приймають горизонтальну відстань між пунктами спряженого спостереження.
Довжину бази визначають:
- проміром за допомогою мірної стрічки або мірного шнура;
- вимірювання за допомогою квантового далекоміра;
- за допомогою короткої бази, викинутої під прямим кутом до напрямку між пунктами;
- вирішенням трикутника за відомою дальністю до орієнтира (місцевого предмета);
- вирішенням зворотньої геодезичної задачі по координатах спряженого спостереження.
53. Визначення довжини бази за допомогою короткої бази проводять в такому порядку:
- наводять теодоліт на одному з пунктів (як правило на боковому) в теодоліт на другому кінці бази і знімають відлік по лімбу;
- знімають отриманий відлік на 15-00 (віднімають з відліку 15-00, якщо коротка база викинута вліво додають до відліку 15-00, якщо коротка база викинута вправо);
- поворотом приладу в горизонтальній площині добиваються встановлення по лімбу відліку, зміненого на 15-00;
- відміряють від теодоліта в напрямку оптичної осі приладу за допомогою мірного шнура (стрічки) величину короткої бази і відмічають кінець бази віхою;
- з протилежного пункту спряженого спостереження виміряють горизонтальний кут між теодолітом і кінцем короткої бази.
Обчислюють довжину бази спряженого спостереження по таблиці (примітка 2) або за формулою:
,
де В - довжина короткої бази; приймається за 10 м і повинна бути не менш 1/10 відстані між пунктами спряженого спостереження.
54. При визначенні довжини бази спряженого спостереження вирішенням трикутника потрібно:
- визначити дальність за допомогою квантового далекоміра до орієнтира спостерігаємого з обох пунктів спряженого спостереження;
- зорієнтувавши прилади по відліках визначити відлік з лівого і правого пунктів по орієнтирах і розрахувати кут засічки;
- розрахувати довжину бази рішенням трикутника по формулах:
-
якщо дальність розраховувалась з
лівого.пункту
-
якщо дальність розраховувалась з правого
пункту.
Для контролю правильності визначення довжини бази її розраховують від другого орієнтира або іншим способом. Різниця не повинна перевищувати 5 м. Якщо різниця не перевищує вказаної величини, то за довжину бази приймають середнє арифметичне з двох вимірів.
55. При значному перевищенні пунктів спряженого спостереження відносно один одного (більше 1/10 довжини бази) відстань, виміряна між пунктами проміром і квантовим далекоміром приводять до горизонту (прим. 4).
56. За дирекційний кут бази в спряженому спостереженні приймають дирекційний кут з правого на лівий спостережний пункт, якщо для роботи застосовуються прилади, в яких оцифровка шкал (лімбів) проведена по ходу годинникової стрілки.
Якщо в приладі шкали оцифровані проти ходу годинникової стрілки (кутомірні шкали), то за дирекційний кут бази приймають дирекційний кут з лівого на правий спостережний пункт.
При наявності взаємної видимості між. пунктами спряженого спостереження дирекційний кут бази визначають безпосередньо вимірюванням на місцевості.
При відсутності взаємної видимості, дирекційний кут бази розраховують вирішенням зворотної геодезичної задачі одночасно з розрахунком довжини бази.