- •Глава перша задачі та властивості оптичної розвідки. Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки.
- •Глава друга підготовка спостережних пунктів до роботи
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •2.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів. Загальні положення
- •Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •Мал.2.3. Визначення координат полярним способом
- •Мал.2.6. Визначення координат по виміряним відстаням
- •М ал.2.7. Визначення координат засічкої по виміряним відстаням і куту
- •Топогеодезична прив'язка пунктів спряженого спостереження
- •Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •2.4 Основні елементи обчислень при топогеодезичній прив'язці
- •Вирішення зворотної геодезичної задачі
- •2.5 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •2.6 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Розвідки
- •3.2. Цілевказівка
- •3.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •3.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •3.5Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •3.6 Обробка даних засічок
- •Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Розділ четвертий обслуговування стрільби
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Обслуговування пристрілки за допомогою далекоміра
- •4.3 Обслуговування пристрілки за допомогою спряженого спостереження'
- •Додатки
- •Демаскуючі ознаки цілей
- •1 Тактичні засоби ядерного ураження.
- •2 Артилерія
- •3 Міномети
- •4 Ракетні системи залпового вогню (рсзв)
- •5 Протитанкові засоби
- •6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •7 Кулемети
- •8 Радіолокаційні станції
- •9 Спостережні пункти
- •10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •11 Деревоземляні та довгогасні вогневі споруди
- •12 Дротяні загородження
- •13 Мінні поля
- •14 Штаби і командні пункти
- •15 Підготовка противника до наступу
- •16.Ознаки підготовки противника до відходу і заміні частин
- •Визначення відстаней за допомогою короткої бази
Вирішення зворотної геодезичної задачі
на обчислювачі СТМ або логарифмічній лінійці
№ дії |
Позначення |
СП-ОР1 |
СП-ОР2 |
1 |
|
44544 |
34260 |
3 |
|
44256 |
3256 |
5 |
|
1288 |
+1692 |
2 |
|
86465 |
49780 |
4 |
|
86870 |
49997 |
6 |
|
-405 |
-217 |
7 |
|
5-91 |
1-22 |
8 |
|
50-91 |
58-78 |
9 |
АВ |
497 |
1706 |
74. При більш точних розрахунках на логарифмічній лінійці відстань АВ визначають через приріст ∆а більшої різниці координати "а".
Для
визначення величини ∆а край шкали
движка встановлюють проти величини "в"
на шкалі
корпусу лінійки, а потім встановлюють
візирну лінію проти значення
на відповідній шкалі тангенсів і на
шкалі
знімають величину ∆а. При цьому, якщо
кут
брався по шкалі tg,
то 0,1в≤∆а≤в,
якщо по шкалі синусів, то 0,01в≤∆а≤0,1в,
і якщо по точках шкали S
і T,
то 0,001в≤∆а≤0,01в.
75. Обчислення дальності при її визначенні за допомогою короткої бази роблять (мал. 2.18) за формулою Д=в/tg
Обчислення проводять в такому порядку:
На обчислювачі СТМ |
На логарифмічній лінійці |
- встановлюють індекс движка по величині по шкалі 1 або 2; - обертанням рухомого круга встановлюють проти індексу движка значення В по шкалі 6; - суміщають індекс движка з нульовим радіусом основного круга, знімають дальність на шкалі 6 рухомого круга. |
- встановлюють візирну лінію на величину бази в по шкалі корпусу лінійки; - движком підводять під візирну лінію величину по шкалі tg або S і T; - знімають по шкалі корпусу лінійки проти краю шкал движка дальність. |
Кількість цілих знаків у числі визначають виходячи з величини :
- якщо встановлюють по шкалі tg логарифмічної лінійки (шкалі 1 обчислювача СТМ), то в≤Д≤10в;
- якщо встановлювали по шкалі S і Т логарифмічної лінійки (шкалі 2 обчислювача СТМ), то 10в≤Д≤100в.
Приклад: Обчислити відстань АВ, якщо на одній із точок перпендикулярно напрямку АВ відкладений допоміжний базис
в=45м, кут =1-27,3
АВ=45/tg1-27,3=336м.
76. Обчислення горизонтальної дальності (мал. 2.19|)по виміряній нахиленій дальності проводять по формулі:
Обчислення проводять в такому порядку:
На обчислювачі СТМ |
На логарифмічній лінійці |
- суміщають нульовий радіус рухомого круга з дальністю по шкалі 3;
-
встановлюють індекс движка на відлік
15- |
- встановлюють кінець шкал движка проти дальності по шкалі корпусу лінійки; - риску візира встановлюють на величину 15- по шкалі синусів і проти риски на шкалі чисел корпуса лінійки знімають дальність. |
Приклад:
Обчислити горизонтальну дальність,
якщо дальність нахилу
=4870
м, а кут місця
=1-85,
м.
77.
Обробку результатів зворотної засічки
по дирекційних кутах аналітичним методом
проводять в такому порядку: визначать
прямокутні координата контурних точок
(А і В) вирішенням зворотних геодезичних
задач, обчислюють дирекційний кут
і відстань ВА;
-
міняють дирекційні кути
і
на 30-00 і обчислюють кути А і В:
А=
-
;
В=
-
;
- обчислюють кут = - ;
- обчислюють відстань від контурних точок до прив'язуваної, за формулами:
=
- вирішенням прямих геодезичних задач обчислюють координати точки Р відносно точок А і В. Різниця в координатах не повинна перевищувати 20 м, якщо координати контурних точок взяті з каталога (списку) координат геодезичних мереж, і 50 м, якщо координати визначались по карті масштабом не менше 1:50000.
За кінець координати прив'язуємої точки приймають середнє арифметичне значення, якщо різниці в координатах прив'язуваної точки не перевищують допустимих значень.
