1. Попередній етап, або підготовча консультація.

Проводиться у 7-9 клас. Його суть полягає у вивченні професійних і загальних інтересів учнів, виявленні професійної освідомленності, вивченні загальних здібностей, попередні рекомендації щодо форм, у яких можуть розвинути необхідні якості.

Між 1 і 2 етапами здійснюється професійне виховання учня.

2. Здійснюється перед закінченням школи.

Завдання консультації – дати випускнику школи обґрунтовані рекомендації щодо вибору життєвого шляху. Робота по вивченню особливостей учня, його інтересів, здібностей завершується.

Основна мета профорієнтаційної консультації – дослідження психологічних і фізіологічних особливостей індивіду, його поведінка в різних умовах і факторів, які впливають на професійне самовизначення. Одержані дані співвідносяться з з вимогами майбутньої професії. На відміну від ПВ, у ПК здійснюється орієнтація не на окремі професії , а на великі сфери людської праці.

Відповідно до основної мети визначаються головні напрямки її роботи.

• інформаційний;

• діагностичний;

• прогнозуючий.

Перший напрямок роботи ПК тісно пов’язаний з ПІ.

Діагностична функція. Передбачає визначення рівня розвитку основних фізіологічних і психологічних особливостей учнів. У зв’язку з цим можна виділити 2 форми ПК: медична та психологічна.

Медична - консультація завжди повинна випереджати психологічну. На основі мед. діагнозу лікар-профконсультант повідомляє учневі ті види трудової діяльності, які йому протипоказані у відповідності з його станом здоров’я.

Психологічна – консультація присвячена дослідженню психологічних характеристик учня. Вивченню підлягають:

А) Мотиваційна сфера особистості, дається характеристика інтересів, ціннісних орієнтацій, мотивів вибору професії, їх зміст, глибина, стійкість.

Б) Здібності учня і інші особистісні характеристики, які можуть виступати як професійно-важливі якості. Вивчається рівень розвитку основних психічних процесів (пам’ять, сприймання, мислення, уявлення).

В) Рівень підготовки. Оцінюються знання по конкретним областям науки, спеціальні знання. Особливу увагу слід приділяти не тільки фактичному відтворенню знань, але й умінню їх використовувати при вирішенні конкретних практичних завдань.

Г) Особливості самооцінки і формування професійних планів. В цьому випадку визначається реалістичність самооцінки і обґрунтованість життєвих планів, ступінь самостійності в їх побудові.

На основі досліджень цих складових формуються уявлення про особистість школяра.

Прогнозуючий напрям є своєрідним об’єднанням перших двох функцій. Суть роботи полягає в рекомендації учневі типу професії на основі вивчення його особистості. Крім рекомендації типу діяльності необхідно дати дитині конкретні поради щодо шляхів і способів подолання особистих недоліків і подальшого розвитку професійно-важливих якостей.

Крім чисто практичних завдань, ПК має і свою наукову проблематику, так, як вона вивчає розвиток школяра в період між закінченням школи і включення в професійну діяльність.

Основні напрямки психологічних досліджень.

1. Дослідження динаміки особистих професійних планів;

2. Дослідження динаміки розвитку схильностей професійних планів;

3. Вивчення факторів вибору професії;

4. Вивчення і конструювання діяльності ПК. А саме, створення методик, визначення вимог до діяльності самого профконсультанта.

5. Розробка критеріїв методів оцінки ефективності психолого-педагогічн. Консультації.

Теоретичне вивчення названих проблем дозволяє більш ефективно планувати процес профколнсультації.

• Первинна профконсультація – форма індивідуальної консультації, що проводиться групою (5-7 чоловік), в процесі якої відбувається навчання правилам вибору професій, про інтереси і схильності. Результат такої ПК є формування промплану, підвищення ступеню усвідомленості і відповідальності вибору.

• Поглиблена індивідуальна профконсультація базується на глибокому всесторонньому вивченні індивіда: його нахилів, інтересів, стану здоров’я та фізичного розвитку, типу мислення, ручної вправності та координації рухів, особливостей характеру, структури уваги.

При цьому неодмінно враховуються думки вчителів і батьків, успішність у навчанні та особливості референтної групи. Узагальнення цих даних дає можливість впливати на учнів не лише з метою профорієнтації, а й розвитку осособистості в цілому.

В будь-якій ПК психолог задає запитання, систематизує, аналізує відповіді, що характеризують особистість, дає поради та несе відповідальність за їх наслідки.

Велике значення мають також аналіз інтерпретації даних, отриманих в результаті максимальної діагностики. Результати досліджень покликані не лише зафіксовувати індивідуальні особливості, а ще й вказати шляхи корекції, самовдосконалення.

З метою активізації мислення та вилучення додаткової інформації консультант задає проблемні запитання (н-д, ситуативні, з умовними діючими особами).

Об’єктивність ПК багато в чому залежить від взаємної довіри консультанта і оптанта. Необхідно стимулювати у останнього позитивні емоції. Загальний емоційний фон має велике значення, адже іноді доводиться говорити і про недоліки, негативні риси тощо.

Консультант дає лише загальні (риси) поради, роз’яснення на вибір професії він не впливає, якщо для цього немає яких-небудь медичних підстав. В одних випадках необхідно надати допомогу в самооцінці, в інших – поглибити й розширити роботу з формування професійної спрямованості до вже зробленого вибору, в деяких випадках – перебудувати професійний вибір.

В тому випадку, коли після зіставлення психолого-педагогічних і медичного обстеження учня з його професійною спрямованістю виявляються проти покази, профконсультант повинен тактовно та аргументовано пояснити йому неможливість зробленого вибору і рекомендувати іншу професію. При цьому бажано зробити так, щоб рекомендована професія не йшла врозріз із здібностями та нахилами учнів.

Будь-який ПК повинна передувати попередня бесіда. Вона допоможе психологу зорієнтуватися у підготовці до первинної. ПК для учнів, їхніх педагогів ті батьків. Психологу також дуже важливо розібратись у мотивах вибору професії.

Обираючи професію, людина керується наступними мотивами: суспільною “вагою” професії, престижем, заробітком, можливістю службового росту тощо. Знання того, чому людина обирає ту чи іншу професію, дозволяє передбачити, наскільки успішно вона буде нею оволодівати, наскільки серйозно, старанно та захоплено буде працювати, наскільки стійким виявиться інтерес до обраного виду діяльності. ....(Виготський).

Мотиви