10 Правил психолога-консульнтанта

1. Знати професіограми спеціальностей, характерних для даного регіону.

2. Під час профконсультації обов’язково мати покази та проти покази до професій, різноманітні методики діагностування, щоб у необхідних випадках виконати і цю процедуру.

3. Під час ПК розвивати самооцінку та вказувати на позитивні якості особистості, допомагати в розвитку об’єктивного самовизначення.

4. Всі рекомендації давати тактовно, консультацію проводити у обстановці довіри. Необхідно спрямувати зусилля особистості з урахуванням умов та вимог суспільства.

5. Психолог повинен бути переконаний, що кожен школяр є особистістю, якій притаманні індивідуальні інтереси, здібності, особливості характеру, що необхідно використовувати в реалізації потенційних можливостей учня.

6. Психолог може ставити запитання, узагальнюючи і систематизуючи відповіді на них, дає поради, несе відповідальність за їх наслідки.

7. Психолог робить висновки на основі комплексного вивчення особистості оптанта (даних спостережень, біографії, історії людей, відповідей на запитання анкет, медичного діагнозу, результатів психодіагностики).

8. При консультуванні необхідно врахувати більшою мірою останні дані про особистість, а ніж попередні.

9. Консультант повинен всебічно та вичерпно проводити необхідні експерименти, допомагати школяреві зрозуміти свої недоліки, негативні риси характеру і у довірливій формі вказувати можливості їх усунення.

10. Консультант, впливаючи на інтелектуальну та емоційну сфери школяра, повинен постійно враховувати його психологічний стан. Його мета – зрозуміти співрозмовника та бути зрозумілими для нього.

ІІІ. Профадаптація; - пристосування у певних умовах.

ПА – активне входження робітників в соціально-виробниче середовище та прийняття ціннісних орієнтацій колективу підрозділу.

Види:

1. Соціальний – процес активного входження в систему міжособистісних відносин трудового колективу, засвоєння норм і традицій, ціннісних орієнтацій та інтересів цього колективу.

2. Професійний – пристосування робіт до змісту професій і функціонування обов’язків, виробничі вимоги, режим праці, особливість робочого місця, а також засвоєння професії.

Етапи:

І. Попередня соціальна адаптація ======= 10 днів

• бесіди про історію традицій підприємства;

• знайомство з організаційною структурою і виробничими задачами підрозділу;

• роз’яснення правил внутрішнього трудового розпорядку, порядку отримання спецодягу, зарплати, премій, льгот;

• екскурсії;

• представлення колективу, закріплення наставників;

• вручення трудової книжки і особистого робочого інструменту.

ІІ. Соціально-професійна адаптація === 6 місяців.

• засвоєння професії, технологія прогресу, контакти з колективом, пристосування до вимог дисципліни, включення в суспільне життя підрозділу.

ІІІ. Соціально-виробнича адаптація.

Приступає до самостійної роботи, отримує кваліфікаційний розряд.

Існує декілька точок зору, чи ПВ і ПП чи є ці 2 форми тотожніми.

Найчастіше ПВ і ПП – розглядаються як дві послідовних стадії процесу визначення професійної придатності людини.

ІУ. Профвідбір (ПВ); - здійснюється відбір певної людини за допомогою тестування; дослідницький процес особливим чином організований. Його мета – визначення та виявлення за допомогою науково обгрунтованих методів медичної психології і соціальної психології (вербальні тести, опитування, проективні методики, не верб мет., співбесіди.

Основною метою ПВ- є підшукування кандидатів на уже визначенні професії, тобто придатності людини до конкретної праці. Вивчаються здібності, необхідні для успішного оволодіння професійною діяльністю. ПВ здійснюється, як правило, поза шкалою, в спеціальних лабораторіях. В якості критеріїв, показників ПП беруть рівень розвитку даних характеристик у висококваліфікованих працівників.

Як підсистема формування професійної придатності включає в себе:

*психологічний відбір

• медичний відбір (вимір рівня розвитку організму і функціональн. систем)

• фізіологічний (вираховування конкретних функц. люд.,ступінь втоми, працездатність, схильність до стресу, праця в умовах ризику, нічних змінах, інформаційн., не визнач. )

• педагогічний (оцінка сформованості спец. знань у працівників, розвитку його конкретн вмінь, і практ. проф.. навикі .)

Однорідність критеріїв для відбору у вузи (прохідний бал) та адекватність медичних показників часто призводить до того, що студентами стають особи з нестійким бажанням вчитися майбутній професії.

Аналіз діяльності підготовлення молодих спеціалістів на виробництві: ряд випускників тривалий час не стають майстрами своєї справи, неповна психологічна відповідальність особистості, низька професійна активність, неуживчивість в трудовому колективі, і недостатній проф. придатність.

Необхідно створити прийоми виявлення професійно важливих компонентів (мотивац., морально-політичн. компоненти, підготовленість, особливості нерв.сист., фізичні дані і медичні показники).

ПВ опирається на загальнолюдські принципи вивчають особливості:

Об’єктивності, всесторонності, динамічності, цілеспрямованості, вивчення властивостей особистості в колективі і через колектив, відповідності вимогам навчального та професійної діяльності, активності.

Вибір методів вилучення професійної інформації – найважливіші завдання. Існують 2 принципово-різних підходи до вирішення цієї задачі:

АНАЛІТИЧНИЙ

Виділяє окремі психологічні властивості за допомогою тестів.

“-” фрагментарні і відірвані, “+” встановлюється придатність не тільки для конкретної діяльності, але й для всіх випадків, де потрібне таке ж поєднання властивостей.

СИНТЕТИЧНИЙ

Передбачає структурно-функціональне моделювання чи імітацію окремої трудових дій, їх сукупності чи всієї діяльності в цілому.

“-” дають лише інтегральний показник виконання завдання, “+” надійний результат, коли технічні засоби тестування = до структури техн. засоб. діяльності.

За К.К. Платоновим підхід до вивчення особистості – динамічне поєднання 4 структур:

1. Спрямованість, відносини і моральні риси особистості (анкетування, інтерв’ю, індивідуальна бесіда, аналіз творів).

2. Знання, навики, уміння, звички.

3. Індивідуальні особливості окремих психологічних процесів (тести).

4. Властивості темпераменту.

У. Профпідбір; - здійснюється професійний підбір кадрів; “людина-професія”. Суть полягає в тому, що підшуковують для конкретної особистості професії, які б відповідали її бажанням і можливостям. В такому розумінні ПП тісно переплітається з ПК. Критерієм ПП виступає рівень розвитку психофізіологічних і психологічних характеристик професіонала середньої кваліфікації. При цьому враховується можливості тренування якостей, їх компенсації за рахунок інших.

УІ. Професійна діагностика

Профдіагностика – дослідницька робота психолога, що покликана виявити різноманітні особистісні чинники та їх можливий вплив на професійний вибір.

Використовують 2 типи методик:

- загальновживані;

- суто профдіагностичні (протягом занять)

Тут дуже корисно мати розроблені професіограми (!). Орієнтація на середньостатистичному норму не завжди виправдана і може призвести до похибки.

У багатьох випадках, варто не людину підбирати, до професійних вимог (ПВ), а навпаки професії підбирають до людини (ПП)....... Макаренко.