59. Змішана виборча система.

Змішана виборча система (Комбінована виборча система, Пропорційно-мажоритарна виборча система) — виборча система, за якої частина мандатів представницького органу (перважно половина) обирається за мажоритарною виборчою системою, а інша частина - за пропорційною виборчою системою. Такий тип виборчої системи діє в Україні, Німеччині, Польщі, Литві, Росії. В Австралії палата представників формується за мажоритарним принципом, а сенат – за пропорційним. Вона діє у майже 20 державах світу, особливо тих, де триває пошук найефективніших виборчих систем відповідно до національних та інших особливостей. Пропорції сполучення мажоритарного та пропорційного компонента при цьому може бути різними: врівноваженими — 50/50 (Росіядонедавна, Україна) або з домінуванням одного з компонентів — 3/2 (Японія, Мексика).

Виборчими системами, що надають перевагу мажоритарному методу голосування при застосуванні й пропорційного голосування, є такі мішані системи:

• Система з єдиним голосом, що не допускає його передачі. Суть її у тому, що в багатомандатному виборчому окрузі виборець голосує за одного кандидата, а не за список кандидатів від партії (Японія, Китай, інші держави);

• Обмежене голосування передбачає обрання виборцями кількох кандидатів з одного бюлетеня, проте їх має бути менше, ніж кількість місць для заповнення;

• Кумулятивне голосування. Суть його у тому, що виборець має стільки голосів, скільки мандатів у окрузі. Виборець може їх розподілити між усіма кандидатами, а може віддати свої голоси лише за одного з кандидатів.

60. Особливість виборчої системи України.

Особливості виборчої системи України

Процес реформування новітнього українського виборчого законодавства протягом десяти років незалежності України розвивався передовсім у контексті конституційного процесу та через прийняття і запровадження відповідних спеціальних виборчих законів, що регулюють питання організації і проведення всіх видів виборів.

У розвитку виборчого законодавства України можна виділити доконституційний та післяконституційний періоди. Доконституційний етап характеризується тим, що в цей період частководіє ще постсоціалістичне виборче законодавство, зокрема на виборах до Верховної Ради України, на місцевих виборах. Разом з тим із заснуванням поста Президента України в суспільно-політичну практику запроваджується новий вид виборів і починається відповідно формуватися нове українське законодавство про вибори Президента України. Крім того, саме в цей період було також започатковано ще один окремий вид виборів — вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та напрацьовано новий вид законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Якісно новий характер має виборче законодавство про вибори після-конституційного періоду, якому властиве широке застосування міжнародно-правових принципів і засад організації та проведення виборів, вдосконалення правового механізму виборчого процесу, розширення гарантування виборчих прав громадян України.

Особливості виборів до Верховної Ради України:

Активне право – 18 рік.

Пасивне право – 21 рік.

Виборчий процес включає такі етапи:

1) складання та уточнення списків виборців;

2) утворення виборчих округів;

3) утворення виборчих дільниць;

4) утворення виборчих комісій;

5) висування та реєстрація кандидатів у депутати;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення діяльності виборчих комісій.

Інші особливості:

- Виборчий процес розпочинається за 120 днів;

- Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента;

- Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

- Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Особливості виборів Президента України:

Активне право – 18.

Пасивне право – 35.

Виборчий процес включає такі етапи:

1) утворення територіальних виборчих округів;

2) утворення виборчих дільниць;

3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій;

4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;

5) висування та реєстрація кандидатів;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування у день виборів Президента України;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України.

У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи:

1. повторне голосування;

2. підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів Президента України.

Інші особливості:

- Виборчий процес розпочинається за 90 днів;

Висування – само висування або блок чи партія – лише одного кандидата.

- Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років;

- Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (смерть, імпічмент, відставка, здоров’я) та повторними (2 тур і зняття кандидатами себе з виборів);

- Грошова застава вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі п’ятисот тисяч гривень.

Особливості виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів:

Активне право – 18.

Пасивне право – 18.

Виборчий процесвключає такі етапи:

1. утворення виборчих округів;

2. утворення виборчих дільниць;

3. формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;

4. складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

5. висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

6. проведення передвиборної агітації;

7. голосування у день виборів;

8. підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

У випадках, передбачених законом , виборчий процес включає також такі етапи:

1) повторне голосування;

2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.

Інші особливості:

- Виборчий процес розпочинається за 90 днів;

- Не мають права голосу: військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі.