112. Місце Конституційного Суду України в механiзмi державної влади.

Конституційна  юрисдикція - діяльність суд. і т. з. квазісудових органів, спрямована насамперед на визначення відповідності певного кола правових актів конституції, а також на реалізацію деяких ін. повноважень. К. ю. здійснюється у порядку конституційного провадження. Відповідна діяльність спеціаліз. суд. органів відбувається у формі конституційного судочинства.

Конституційний Суд України є згідно з Конституцією Украї­ни (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, тобто це - незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність Конституції України способом консти­туційного судочинства.

Визначення Конституційного Суду України як єдиного орга­ну конституційної юрисдикції означає, що в Україні відсутня си­стема судів конституційної юрисдикції. Зазначене характеризує всі без винятку країни з унітарною формою державного устрою, де прийнято австрійську модель судового конституційного конт­ролю.

Централізованість, організаційна єдність, односуб'єктність конституційної юрисдикції за умов унітарної держави пояс­нюється змістом і характером функції конституційного контро­лю, здійснюваної Конституційним Судом України. За Конститу­цією України об'єктами такого контролю є в першу чергу правові акти вищих органів держави, уповноважених здійснювати нормотворчість, — Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України. Частина з цих актів має універсаль­ну природу, тобто вони діють у просторі в межах усієї держави.

113. Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України.

Порядок формування й діяльності, завдання, повноваження Конституційного Суду України визначаються Конституцією Укра­їни (розділ XII) та Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Консти­туційного Суду України:

шість суддів призначаються Президентом України після кон­сультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду

України.

Призначеною на посаду судді Конституційного Суду України вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міні­стра юстиції України;

шість суддів призначаються Верховною Радою України таєм­ним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційно­го Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також можуть вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депу­тат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються.

Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної в установленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду Украї­ни вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституцій­ного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів на­брали однакову кількість голосів і після їх призначення було б пе­ревищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кан­дидатів проводиться повторне голосування;

шість суддів призначаються з'їздом суддів. При цьому з'їзд суд­дів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення до бюлетенів для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від загалу обраних делегатів з'їзду суд­дів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Консти­туційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно.

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду від дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховно­го Суду України, не пізніше як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України.

Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках порушення суддею присяги чи передбачених чинним зако­нодавством вимог - Верховною Радою України.

Повноваження судді припиняються в разі його смерті.

Конституція України (ч. З ст. 148) та Закон України «Про Кон­ституційний Суд України» (ст. 16) передбачають досить високі вимоги до членів Конституційного Суду України. Так, суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юриди­чну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, прожи­ває в Україні протягом останніх 20 років та володіє державною мовою. Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький ман­дат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану ро­боту, крім наукової, викладацької та творчої.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеці­альному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосуван­ня лише на один трирічний строк. Завданням Конституційного Суду України є гарантування вер­ховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Функціями Конституційного Суду України є вирішення пи­тання про відповідність законів та інших правових актів Консти­туції України (конституційний контроль) і офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України чинне законо­давство відносить прийняття рішення та дання висновків у справах

щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів, України правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як 45 народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав лю­дини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинним міжнародним до­говорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню обов'язковість;

женням), окрім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дання висновку в справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їхні окремі положення) неконституційними.

Закони, інші правові акти або їхні окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Консти­туційним Судом України рішення про їхню неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридич­ним особам актами і діями, що визнані неконституційними, від­шкодовується державою у встановленому законом порядку.

У справах із питань офіційного тлумачення Конституції Ук­раїни та законів України; відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню обов'язковість; додержання конституційної про­цедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Конституційний Суд України дає висновки.

Рішення ухвалюються, висновки даються Конституційним Су­дом України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного Суду.

Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мі­рою є обов'язковими до виконання.