- •Тема 4. Докази і доказування в кримінальному процесі
- •1. Поняття доказу в кримінальному процесуальному законодавстві та теорії судових доказів.
- •2.Властивості доказів: належність, допустимість, достовірність і достатність.
- •3. Прямі і непрямі докази.
- •4. Обвинувальні і виправдовувальні докази.
- •5. Первинні і похідні докази.
- •6. Особистісні і речові докази.
- •7. Поняття і класифікація процесуальних джерел доказів.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
5. Первинні і похідні докази.
За характером формування джерела доказу:
– первинні докази – це докази, отримані з першоджерела, „з перших рук”, які сформувалися, виникли безпосередньо внаслідок події (фактичні дані, що містяться в показаннях свідка-очевидця, оригінал документа та ін.);
– похідні докази – це докази, отримані з проміжних джерел, „з інших рук”, які сформувалися, виникли не безпосередньо внаслідок події та мають опосередкований зв’язок з нею (фактичні дані, що містяться в показаннях свідка, які стали йому відомі від іншої особи, копія документа тощо)
Первісними називаються докази, отримані з першоджерела. Свідок повідомив фактичні дані про подію злочини, винній, інших обставинах, які він особисто спостерігав, сприймав за допомогою своїх органів почуттів; слідчий при огляді місця події знайшла знаряддя здійснення злочину, і воно залучено до справи й зберігається при ньому; у кримінальній справі є справжній документ, що засвідчує певні факти, і т.д. У всіх подібних випадках ми маємо справу з первісними доказами. інформація, Що Втримується в них, про обставини справи зафіксована безпосередньо в самому доказі без яких-небудь проміжних ланок
Первісні безпосередньо на собі відбивають обставини, що мають відношення до справи. Первісні й похідні докази розрізняються залежно від того, чи одержують інформацію слідчий, суд з першоджерела цієї інформації або з “других рук”.
Прямий і побічний доказ цілком може бути як первісним, так і похідним. Тому що “обставина, що має відношення до справи” не одне й теж, що й “обставина, підмет доведенню”. Інакше вийде, що первісним може бути тільки прямий доказ. Між досліджуваною подією й первісним доказом об’єктивно немає й не могло бути іншого доказу
Похідні докази – це такі, які також відбили на собі встановлювані обставини, але не безпосередньо, а опосередковано, тобто через якийсь інший доказ або інший носій інформації, не залучений у карний процес, але який мав можливість (хоча б теоретично) такого залучення. Похідними називаються докази, що містять відомості, отримані з інших, проміжних джерел. Похідні докази – це відомості “із других рук” (показання свідка про злочин, якого він особисто не спостерігав, але про яке йому розповідало іншу особу, зліпок, знятий із предмета – речовинного доказу, копія документа та ін.).
Похідний доказ може містити перекручування, викликані неточностями в передачі отриманої інформації. Воно нерідко менш надійно в тім відношенні, що, наприклад, особа, що повідомляє відомості із чужих слів, почуває себе менш відповідальним за точність інформації. Нарешті, похідний доказ, як правило, менш содержательно й менш піддається критичній, поглибленій перевірці
При одержанні відомостей з “других рук” обов’язково повинен бути встановлений першоджерело відомостей (наприклад, очевидець) і допитаний. При цьому враховується, що очевидець події, явища розповідає про нього точніше й повніше, ніж той, хто знає про це по оповіданнях інших осіб. Показання очевидця легше піддаються перевірці, а тому більше достовірні
Похідні докази не слід змішувати з показаннями свідка або потерпілого, що не може вказати джерело отриманих їм відомостей. Якщо неможливо встановити першоджерело відомостей про який-небудь факт, про яке повідомляє допитуваний, то ці відомості втрачають значення доказу й повинні бути відкинуті. “Не можуть бути доказом фактичні дані, повідомлювані свідком, якщо він не може вказати джерело своєї поінформованості” (ст. 75 УПК). Таке ж правило діє відносно показань потерпілого. Відомості, отримані “по слухах”, не можуть бути перевірені, а виходить, не можуть бути використані як доказ
Типовий приклад первісного доказу – показання свідка – очевидця здійснення злочину. Похідним доказом будуть показання особи, якому даний свідок розповідав про те, що він бачив на місці події. Показання свідка, що сам не був присутній при здійсненні злочину, будуть похідним доказом стосовно події злочину й у тому випадку, коли особа, від якого він довідався інформацію, саме показань не давало, приміром, у зв’язку з його смертю
Прагнення використовувати по можливості доказу первісні не означає, що похідні не можуть привести до достовірних висновків, що це доказу “другого сорту”. Категорична заборона використовувати похідні докази може позбавити суд у ряді випадків важливих доказів, отриманих з “других рук”, якщо з першоджерела їх одержати неможливо (наприклад, у випадку смерті очевидця події). У ряді випадків вони здобувають ключове значення, зокрема, якщо втрачено первісний доказ. За допомогою похідних доказів виявляються й перевіряються первісні докази
