9. Класифікація порід за магнітною сприйнятливістю

Магнітна сприйнятливість визначає зв’язок між магнітним моментом породи і її магнітним полем. Вона характеризує здатність гірських порід намагнічуватись під впливом зовнішнього поля та зберігати стан намагнічування після зупинення дії зовнішнього поля.

Магнітні властивості гірських порід визначаються наявністю в них феромагнітних мінералів – магнетиту та титаномагнетиту. У залежності від зміни величин  і  мінерали та гірські породи можуть бути розділені на діамагнетики (<0, <1), парамагнетики (>0, >1) і феромагнетики (>0, >>1).

Діамагнетиками, тобто з відємними значеннями χ є вода, нафта, інертні гази, ряд металів (вісмут, галій, мідь, сірка, золото, свинець, ртуть), багато продоутворюючих мінералів ( польові шпати, кварц, плагіоклази, кальцит, ангідрит,сільвін гіпс).

Парамагнетики характеризуються також додатніми значеннями χ але дуже малиі значення ( міліонні долі). Парамагнетиками є більшість осадових порід а також мінерали рутил. Доломіт, магнезит, шпінель, мусковіт.

Фероманетики характеризуються дуже великими додатніми значеннями χ. (магнетит та титаномагнетит). До них відносяться часто метаморфічні та магматичні породи. Феромагнетики можуть стати парамагнетиками, якщо їх нагріти вище точки Кюрі.

10. Зв’язок магнітних характеристик з іншими петрофізичними величинами

Аналітично доказаний для однорідних однофазних двохкомпонентних порід прямий зв'язок між магнітною сприйнятливістю і вмістом Кфм феромагнітних мінералів. Виділені також достатньо тісні і стійкі прямі зв’язки між: 1) магн. спр. і вмісту оксиду заліза в концентраті; 2) магн.спр. і відношенням Fe³⁺/Fe²⁺; 3) м.с. і вмістом сульфідів; 4) і густиною; 5) і вмістом оксиду хрому; 6) і коеф пористості.

11. Залежність характеристик намагніченості від тиску, температури і глибини залягання порід

Магнітна сприйнятливість, визначена в напрямку, паралельному односторонньому стиску, зазвичай зменшується з його ростом. Сприйнятливість, виміряна перпендикулярно до стиску, у ряду зразків спочатку збільшується різкіше, ніж згодом, і в подальшому стиснення не впливає на значення х. Є зразки, у яких спостерігається незначне зменшення х при стисненні. Негативні зміни до при стисненні пояснюються присутністю в породах магнетиту. Різниця в характер зміни магнітної сприйнятливості порід з їх стисненням, ймовірно, визначається неоднаковою пружністю мінералів, що вміщають феромагнетики, а також величиною, формою і взаємним розташуванням зерен останніх. Дослідження впливу всебічного тиску (800 МПа) на стійкість ізотермічної, ідеальної і термозалишкової намагніченості габро-діабазів, лужних гранітів, кварцових діоритів і плагіогнейсів показало, що незалежно від типу порід і складу їх феррімагнітних мінералів значення ізотерм.намагн. зменшуються під дією тиску майже на 85%, причому 60% цієї зміни припадає на інтервал тисків 0-200 МПа. З ростом поля роль тиску зменшується. Відносна зміна термозалишкової намагніченості не більше 15%. Стійкість до розмагнічування термозалишк.намагн. має проміжне значення. Таким чином, найбільш стійка до тиску термоз.намагн. і найменш ізотерм.намагн. При підвищенні температури до 200-300 ° С знижується не тільки магнітна сприйнятливість, але і намагніченість ізотермічна, ідеальна, в'язка і ін. При нагріванні порід до точки Кюрі термозалишкова намагніченість, що виникла при охолодженні порід у полі Н, втрачається. Зменшується із зростанням температури і коерцитивна сила.