- •Електрохімічна активність гірських порід
- •Фільтраційна поляризація, потенціали і електрохімічна активність.
- •Дифузійно-адсорбційні і дифузійні потенціали гірських порід
- •Властивості подвійного електричного шару
- •Поляризація зміщення (пружна), іонного пружного зміщення, релаксаційна(теплова) і їх характеристики
- •Окисно-відновні потенціали і умови їх виникнення в гірських породах
- •Сумарна поляризація і діелектрична проникність
- •Магнітні властивості гірських порід
- •Основні магнітні характеристики діа-, феро- і парамагнітних мінералів
- •Класифікація порід за магнітною сприйнятливістю
- •Як залежить діелектрична проникність від пористості і насиченості порід
- •Діелектрична проникність гірських порід, її зв’язок з мінеральним складом, вологістю порід
- •Коли виникають в породах струми провідності і струми зміщення? Який фактор при цьому являється суттєвим
- •Ядерно-магнітні властивості гірських порід
- •Явище ядерно-магнітного резонансу
- •Фізичні основи методу ямр
- •Визначення пористості гірських порід методом ямр
- •Теплофізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід за основними температурними коефіцієнтами
- •Основні процеси і закони розподілу тепла в породах
- •Зв’язок теплопровідності з петрофізичними параметрами
- •Теплопровідність, теплоємність та температуропровідність гірських порід
- •Теплофізичні властивості гірських порід
- •Основні теплофізичні параметри, одиниці їх виміру.
- •Взаємозв'язок теплофізичних параметрів.
Ядерно-магнітні властивості гірських порід
Явище ядерно-магнітного резонансу
Я́дерний магні́тний резона́нс (ЯМР) — це явище резонансного поглинання радіочастотних хвиль деякими ядрами атомів, що розміщені у зовнішньому магнітному полі. Найчастіше ЯМР досліди проводять на ядрах атомів водню, тобто на протонах, або на ядрах ізотопу вуглецю 13С. На базі ЯМР була розвинута ЯМР-спектроскопія, що дозволяє з великою точністю розрізняти ядра елемента за їхніми властивостями в різному оточенні в молекулі.
Ядерний магнітний резонанс виникає за рахунок магнітних властивостей ядер. Ядра, які мають відмінний від нуля спін I, мають також пропорційний до нього магнітний момент.
,
де
—
це гіромагнітне
співвідношення ядра. При накладанні
зовнішнього статичного магнітного
поля B0 енергія
взаємодії ядерних магнітних моментів
з полем
матиме лише
дискретні значення. Це пов'язано з тим,
що проекція спіну на вибраний напрямок
у просторі (в даному випадку напрямок
поля B0)
може приймати лише дискретні значення.
В термодинамічній рівновазі заселеність
енергетичних рівнів буде різною і
визначатиметься згідно з розподілом
Больцмана. В результаті система ядер,
поміщена в статичне магнітне поле,
отримує здатність до резонансного
поглинання електромагнітних
хвильрадіочастотного діапазону при
переходах між енергетичними рівнями.
Циклічна частота хвиль
,
що поглинаються, пов'язана з різницею
енергій між рівніями
відомим
співвідношенням із квантової механіки
.
Фізичні основи методу ямр
Ядерно-магнітний метод (ЯММ) заснований на вивченні величин штучного електромагнітного поля, що утворюється в результаті взаємодії магнітного і механічного
моментів ядер хімічних елементів гірських порід із зовнішнім магнітним полем. Усі елементарні частинки та ядра хімічних елементів, окрім маси і порядкового номеру (заряду) , характеризуються величинами власного механічного моменту (спіну) J і магнітного моменту м, а також гіромагнітним відношенням γ , що являє собоювідношення магнітного моменту ядра до його спіну: γ= м/ J. Серед породоутворюючих елементів ефект ядерного магнетизму найбільш сильно виявляється для водню, оскільки ядрам атомів водню притаманне найбільше значення гіромагнітного відношення. Завдяки цьому їхню присутність вдається встановити в умовах свердловини. Ядерний магнетизм усіх інших елементів є занадто малим, аби його можна було застосовувати для вивчення розрізів свердловин. Тому при дослідженні гірських порід достатньо враховувати лише ядерну намагніченість протонів. В постійному зовнішньому магнітному полі на ядро, яке має власний магнітний момент, діє сила, що намагається розташувати момент ядра паралельно цьому полю. В той же час внаслідок дії механічного моменту ядра, що намагається зберегти положення власної вісі обертання, ядро буде прецесувати навколо напрямку зовнішнього поля з частотою ω, пропорційною напруженості поля З H , яка називається ларморовою частотою і складає біля 2 кГц: ω=γ*HЗ . Ядра водню з магнітними моментами м в зовнішніх магнітних полях намагаються орієнтуватися в напрямку вектора напруженості цього поля. Внаслідок цього виникає результуючий магнітний момент M (вектор ядерної намагніченості), що являє собою векторну суму елементарних магнітних моментів м. В природному магнітному полі Землі (МПЗ) сумарний вектор ядерної намагніченості 0 M буде спрямованим в напрямку вектору 0 H , але незначним за амплітудою, оскільки напруженість МПЗ є відносно малою величиною. Але, якщо на ядра елементів подіяти сильним магнітним полем (полем поляризації) напруженістю пол H , перпендикулярним до поля Землі 0 H , то ядра будуть орієнтуватися в напрямку сумарного поля, і сумарний вектор ядерної намагніченості M буде мати значну амплітуду, внаслідок узгодженої орієнтації переважної більшості елементарних магнітних моментів. При знятті поля поляризації ядра водню переорієнтовуються в напрямку вектора МПЗ, синхронно прецесуючи навколо нього протягом деякого часу (біля 2-х секунд) з ларморовою частотою. За кілька секунд відбувається втрата синфазності прецесій окремих елементарних магнітних моментів внаслідок взаємодії їх один з одним, і синхронна прецесія зникає. Проте цього часу цілком достатньо, аби зареєструвати сигнал і визначити частоту прецесії, що пов’язана з напруженістю МПЗ співвідношенням (91). Згодом, внаслідок хаотичного теплового руху атомів речовини, відбувається повне руйнування набутої ядерної намагніченості, і сумарний вектор ядерної намагніченості M прямує до свого початкового значення.
