- •Електрохімічна активність гірських порід
- •Фільтраційна поляризація, потенціали і електрохімічна активність.
- •Дифузійно-адсорбційні і дифузійні потенціали гірських порід
- •Властивості подвійного електричного шару
- •Поляризація зміщення (пружна), іонного пружного зміщення, релаксаційна(теплова) і їх характеристики
- •Окисно-відновні потенціали і умови їх виникнення в гірських породах
- •Сумарна поляризація і діелектрична проникність
- •Магнітні властивості гірських порід
- •Основні магнітні характеристики діа-, феро- і парамагнітних мінералів
- •Класифікація порід за магнітною сприйнятливістю
- •Як залежить діелектрична проникність від пористості і насиченості порід
- •Діелектрична проникність гірських порід, її зв’язок з мінеральним складом, вологістю порід
- •Коли виникають в породах струми провідності і струми зміщення? Який фактор при цьому являється суттєвим
- •Ядерно-магнітні властивості гірських порід
- •Явище ядерно-магнітного резонансу
- •Фізичні основи методу ямр
- •Визначення пористості гірських порід методом ямр
- •Теплофізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід за основними температурними коефіцієнтами
- •Основні процеси і закони розподілу тепла в породах
- •Зв’язок теплопровідності з петрофізичними параметрами
- •Теплопровідність, теплоємність та температуропровідність гірських порід
- •Теплофізичні властивості гірських порід
- •Основні теплофізичні параметри, одиниці їх виміру.
- •Взаємозв'язок теплофізичних параметрів.
Визначення пористості гірських порід методом ямр
Коефіцієнт ефективної пористості розраховується за формлою:
Кп.еф = Кп (1 – Кв.зв)
Визначення величини Кп.еф за даними метода ЯМК пов’язано з регістрацією сигналів вільної прецесії (СВП). Для кількісної інтерпретації даних ЯМК визначають індекс вільного флюїд (ІВФ) (ИФС – рос.), який близький до величини Кп.еф.гр.. До колекторів відносять всі пласти, для яких значення ІФВ вище ніж рівень завади (1 – 3 %).
Для водонасиченого колектора :
Кп.еф = Кп.еф.гр = ІФВ
Для газоносного колектора :
Кп.еф = ІФВ. + Кг.з×Кп
Де Кг.з - коефіцієнт залишкової газонасиченості в зоні дослідження (в промитій зоні).
Для нафтоносного колектора:
Кп.еф = ІФВ + Кн.з × Кп×(1 – ІВА)
Де Кн.з – коефіцієнт залишкової нафтонасиченості в зоні досліджень;
ІВА –індекс зниження амплітуди, дорівнює відношенню сигналів від нафти до води.
Використання метода ЯМК для визначення пористості обмежено так як потрібно виконувати такі умови: не обсаджена свердловина; глинистий розчин на водній основі; малий вміст заліза у породах.
Визначення водонасичення гірських порід методом ЯМР
Параметри, що характеризують ядерно-магнітні процеси
Теплофізичні властивості гірських порід
Сформулюйте основні закони теплопровідності та назвіть теплові властивості гірських порід.
Залежність теплопровідності і теплоємкості гірських порід від температури і тиску
Вплив температури. Теплопровідність порід знижують ¬ ється з ростом температури і особливо сильно до температури 200-427 ° С. У деяких порід (олівін, граніт, діорит) при досягненні мінімальних значень із збільшенням температури А трохи зростає. Мінімум теплопровідності звичайно збігається з початком плавлення порід. Неоднакове поведінку при нагріванні, наприклад, таких близьких за складом різниць, як граніт і обсидіан, пояснюють розходженням їхньої структури. За їх поведінки при нагріванні породи ділять на три групи: кристалічні (граніт, діорит, Еклогіт і ін), аморфні (обсидіан) і з крісталлоаморфной структурою (діабаз, порфірит та інші). У порід з кристалічною структурою теплопровідність обумовлена розсіюванням фононів на кристалічних зернах і один на одному. Останній процес пояснює залежність Я = / (Яо / 0 »Де ^-о - значення К при 20 ° С. Для аморфних невпорядкованих по структурі порід теплопередача відноситься до випадкових процесів і Для порід з крісталлоаморфной структурою характерний механізм теплопередачі звичайний як для кристалічних, так і для аморфних тіл. У зв'язку з цим на їх теплопровідність практично не впливає або слабо впливає температура. Температуропровідність падає з ростом /. Цей процес звичайний для порід з кристалічною і в меншій мірі з крісталлоаморфной структурою; він майже не спостерігається у чисто аморфних різниць. Об'ємна теплоємність порід збільшується при їх нагріванні до температури 850 ° С. Вплив тиску. Теплопровідність збільшується з ростом тиску, причому максимальні її зміни відносяться до тискам від 0,1 до 10 МПа. В подальшому коефіцієнт Л мало змінюється або зберігається практично постійним. Припускають, що зростання До пов'язаний з ущільненням контактів між зернами, так як після зняття тиску% стає вище початкового. Температуропровідність росте з тиском. Просторове зміна коефіцієнта теплопровідності. Про локальних і регіональних закономірностях зміни значень теплових величин гірських порід земної кори відомо поки мало. Є розрахункові дані, що дають орієнтоване уявлення про коефіцієнт теплопровідності структурно-формаційних комплексів різних шарів земної кори, наведені в роботі. З розгляду цих даних випливає, що самої малої середньої теплопровідністю 1,2 Вт / (м * К) володіє осадовий шар земної кори, складений слаболітіфіцірованнимі піщано-глинистими відкладеннями молодих платформ. Теплопровідність лити-фідірованних вапняно-магнезіальних і піщано-глинистих відкладень древніх платформ, крайових западин і осадових відкладень складчастих областей мають майже в 2 рази більшу середню теплопровідність. Значення Я при нормальних р та ^ для гранітно-метаморфічного, діоритові шарів Землі зберігаються майже незмінними, але знову значно зростають до 3,4 Вт / (м * К) в базальтовому шарі.
