Практичне заняття № 2. Однорідні та неоднорідні означення

Вправа 1. Розподіліть словосполучення у дві колонки. У першу — словосполучення з однорідними означеннями, у другу — словосполучення з неоднорідними означеннями.

Перший весняний день, пальто чорне драпове, весняна пружна нестримна сила, кремезний широкоплечий чоловік, похилена стара верба, лава вулканічна базальтова, широка блискуча атласна стрічка, червоне палюче яскраве сонце, твій двоюрідний брат, розкішні густі високі верби, ковані дубові двері, груша зимова пізня.

Вправа 2. Поставте, де потрібно, розділові знаки.

1. Все небо здригається спалахами світла голубого нетутешнього (О. Гончар). 2. В голосі вартового бринять людяні теплі співчутливі нотки (О. Гончар). 3. Світ Місяця облив їх білі лиця сині очі та русі довгі коси промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (І. Нечуй-Левицький). 4. А в матерів такі ж смугляві чесні руки (А. Малишко). 5. Одшуміли над Принесенням перші весняні грози по тому настали теплі погожі дні (Ю. Мушкетик). 6. Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце (М. Коцюбинський). 7. Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку (Г. Тютюнник).

Вправа 3. Спишіть речення, розставте розділові знаки та поясніть їх.

1. Так минали часи незабутні великі гарячі (К. Герасименко). 2. Вогненні яскраві спалахи блискавки засліпили очі подорожнього (З журналу). 3. Після першого жаркого квітневого дня плину теплий тихий вечір (С. Васильченко). 4. Ліс обгортав їх холодний сумний та мовчазний (М. Коцюбинський). 5. За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки (І. Цюпа). 6. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко). 7. Минаючи убогі села понаддніпрянські невеселі я думав... (Т. Шевченко). 8. Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку (Д. Павличко). 9. Рівний залитий сонцем степ одразу принишк (О. Гончар).

Відокремлені уточнювальні члени речення

Вправа 1. Розставте розділові знаки в реченнях, звертаючи увагу на відокремлені уточнювальні означення та обставини.

1. Усе таке веселе в тій хаті було прибране осяюще і кужіль м’якого льону на жердці і чорний кожух на кілку і плетена колиска з дитиною (Марко Вовчок). 2. Жовтий гладкий високий він глузував із неї помахуючи над її головою рудим чубом (М. Коцюбинський). 3. Остап не спав а лиш часом на кілька хвилин западав у нетяму (М. Коцюбинський). 4. Загартований важкою працею на полі Іван з дитинства був міцним хлопцем (З журналу). 5. Він жодного разу не поборений на борцівський килим виходив до сімдесяти років(Б. Антоненко-Давидович). 6. Вийшов до розритого попелища Мирон Данилович затерпнувши від тривоги (В. Барка). 7. Старий Мирон Магазаник батько лісничого побачивши крутійства сина відділив його та сам перейшов жити на хутірець (М. Стельмах). 8. Човен зашипівши вткнувся в берег що аж висяював щирим сріблом котиків (М. Стельмах).

Вправа 2. Переробіть речення так, щоб означення та обставини не відокремлювалися розділовими знаками.

1. Досвітні вогні, переможні, урочі, прорізали темряви ночі (Леся Українка). 2. Так-то той щирий козарлюга і піп, Іван Шрам паволоцький, і славний лицар Сомко переяславський, не врадивши нічого супротив лихої української долі, полягли од беззаконного меча шановними головами (П. Куліш). 3. А неволя ж би вас утяла та укрила, солона та тяжка! (Ю. Федькович) 4. От і став на свойому гетьманському місці, під бунчуком і корогвою, і вщухнули всі (П. Куліш). 5. Штаби й тилові бази, згідно з польовим статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (О. Гончар). 6. Гетьман, з упертого наполягання присутніх, погодився на їх волю... („Історія Русів”). 7. На шляху розвитку кожної мови позначились історичні події, пережиті її народом (Б. Антоненко-Давидович). 8. І що робить, коли дістався рай наш, саме цей, безладний, наспіх збитий (М. Стельмах).

Вправа 3. Складіть речення з відокремленими обставинами, використовуючи подані фразеологізми. Пам’ятайте: у сталих словосполученнях кома відсутня.

1. Працювати не покладаючи рук.

2. Сидіти склавши руки.

3. Бігти не чуючи ніг.

Вправа 4. Поясніть, чому в поданих реченнях обставина, виражена одиничним дієприслівником, не відокремлюється комами.

1. Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомлюючись (О. Довженко).

2. Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).

3. Не довго думаючи я пориваюсь до двору (П. Колесник).

Вправа 6. Спишіть, підкресліть відокремлені уточнювальні члени речення.

1. Внизу, за скелями, глухо шуміло море (О. Довженко). 2. Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ, в поліські болота (О. Олесь). 3. Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя. 4. Поволі, нога за ногою, пливе валка битим шляхом (М. Коцюбинський). 5. Обидва, Круча і Гонтар, охоче приєдналися до тосту Марії, хоч суть його кожен сприймав по-своєму (Я. Бам). 6. Ще будем жити ми ― і я, і ти (П. Тичина). 7. Що страшніше ― детектор брехні чи дзеркало правди? (В. Захарченко). 8. Відтоді на рівнинних просторах Чаїного, в незайманих його травах, літо й зиму живе на привіллі безліч дикої птиці (М. Стельмах). 9. Десь далеко, за темною смугою лісу, обірвався грім (С. Васильченко).

Вправа 7. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. На луках понад Ташанню густими хвилями перекочувався туман (Гр. Тютюнник). 2. Сьогодні в Україні 10,8 мільйона гектарів лісу або 15,6 відсотка території України (З газети). 3. Через вузький пересип скрізь були покопані єрики себто канави (І. Нечуй-Левицький). 4. Що ж до того як нам надалі ділитися то я прохав би вас деякий час не вносити зміни себто ділитися пополовині (М. Коцюбинський). 5. Були тут старі й літні люди та найбільше юрмилося молоді особливо школярів (І. Цкола). 6. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (Гр. Тютюнник). 7. Він полюбляв щоб до Валі приходили гості зокрема Рада й Аліна (Ю. Яновський). 8. Націю творять сукупно всі навіть лиходії (Ю. Мушкетик). 9. Вона уже не чула нічого крім голосу власного серця (П. Загребельний).

Вправа 8. У наведених реченнях розставте розділові знаки та підкресліть відокремлені уточнювальні члени речення.

1. А вздовж тину за старою повіткою росли великі кущі смородини бузини і ще якихось невідомих рослин (О. Довженко). 2. За греблею у придолинку біля двох осокорів Марко побачив чималу купу напатраних за зиму конопель (М. Старицький). 3. По той бік річки навпроти сцени заходило сонце пославши на воду од берега й до берега шматок червоного полотна (Гр. Тютюнник). 4. Край берега у затишку прив’язані човни (Л. Глібов). 5. Це було літом саме в жнива (М. Коцюбинський). 6. Тут на узліссі розкіш була вітрові (М. Стельмах). 7. Зі мною поруч в морі молодому що воду п’є із нашого Дніпра інша весна (П. Загребельний). 8. Там у льоху в присмерку плигали жаби (О. Довженко). 9. У вуличці було темно аж чорно (М. Коцюбинський).

Завдання на СРС