- •8 Механізми для обертання долота. Конструкція і їх технічна характеристика
- •9 Спуско-підіймальні операції, нарощування бурильної колони. Призначення допоміжного устаткування і інструментів. Послідовність дій при виконанні цих операцій
- •10 Ускладнення при бурінні
- •10.1 Геологічні умови буріння та можливі ускладнення. Шляхи запобіганню ускладнень та і їх ефективність
- •10.2 Способи і технічні засоби ліквідації нафтогазопроявів і прихоплень бурильного інструменту
- •10.3 Герметизація устя свердловини. Типи превенторів, схеми обв’язки устя та управління превенторами
- •11 Режим буріння
- •11.1 Особливості вибору параметрів режиму буріння та їх підтримання в процесі будівництва свердловин. Інформаційно-вимірювальний комплекс контролю параметрів режиму буріння
- •12 Промивання свердловин та бурові розчини
- •12.1 Типи бурових розчинів для розбурювання різних порід
- •11.2 Буріння опорно-параметричних свердловин, їх призначення та використання для проектування і оптимізації параметрів буріння
- •12.2 Технологія приготування бурових розчинів, первинна та повторна їх обробка хімічними реагентами. Механізми для приготування і обважнення бурових розчинів
- •12.4 Схема розміщення елементів циркуляційної системи та її робота
- •13 Кріплення свердловини
- •13.1 Конструкція свердловин. Обсадні труби та їх з’єднання. Оснастка обсадної колони та спуск її в свердловину
- •13.2 Тампонажні матеріали для цементування свердловин і їх властивості. Технологія цементування свердловин. Обв’язка при цементуванні
- •13.3 Обладнання для цементування свердловин
- •14 Розкриття та випробування продуктивних горизонтів
- •14.1 Методи входження в продуктивний пласт. Промивальні рідини, які при цьому застосовуються
- •14.2 Випробування продуктивних пластів у процесі буріння
- •14.3 Перфорація свердловин. Освоєння свердловини
- •15 Охорона навколишнього середовища при бурінні свердловини
- •Список використаної літератури
11.2 Буріння опорно-параметричних свердловин, їх призначення та використання для проектування і оптимізації параметрів буріння
Опорно-параметричні свердловини бурять для вивчення геологічної будови і гідрогеологічних умов залягання осадової товщі порід і вивчення закономірностей поширення комплексів відкладів, сприятливих для нафтогазонакопичення. При бурінні опорних свердловин намагаються розкрити кристалічний фундамент, а там, де він залягає глибоко, бурять до технічно можливих в даний час глибин.
За допомогою параметричних свердловин детальніше вивчають геологічну будову розрізу, особливо на великих глибинах, а також виявляють найперспективніші площі з точки зору проведення на них геолого-пошукових робіт.
Результати опорного буріння всебічно досліджують і в комплексі з іншими одержаними раніше геолого-геофізичними даними використовують для вияснення загальних закономірностей геологічної будови району, попередньої оцінки перспектив його нафтогазоносності, складання перспективного плану геологорозвідувальних робіт і підрахунку прогнозних запасів нафти і газу. За результатами буріння параметричних свердловин уточнюють стратиграфічний розріз і наявність сприятливих для накопичення нафти і газу структур, коректують розроблені за даними опорного буріння перспективи нафто-газоностності району і прогнозовані запаси нафти і газу.
12 Промивання свердловин та бурові розчини
12.1 Типи бурових розчинів для розбурювання різних порід
По складу дисперсного середовища бурові розчини діляться на три типи: розчини на водній основі, розчини на нафтовій основі, газоподібні агенти.
Бурові розчини на водній основі найбільш поширені. Вони успішно застосовуються практично у всіх геологічних умовах. Однак фільтрат бурового розчину на водній основі завжди призводить до збільшення вологості глинистих порід і зниження їх міцності. Тому при бурінні порід, нестійких навіть при незначному зволоженні, розчини на водній основі не забезпечують успішної проходки свердловин. В цьому випадку, щоб уникнути збільшення вологості і переходу глинистих порід в нестійкий стан, необхідно застосовувати розчини з інертною до розбурюваних порід дисперсним середовищем – розчини на нафтовій основі і, зокрема, інертні емульсії з регульованою активністю водневої фази.
В зв’язку з відсутністю реагентів, стійких до умов исоко напірних агресії при температурі більше 120 ºС, при бурінні солевих відкладів исоко напірнихо складу з пропластками глинистих порід при вибійних температурах більше 120 ºС, слід також використовувати розчини на нафтовій основі. Частіше всього ці розчини і інвертні емульсії застосовують для розкриття продуктивних пластів при закінчуванні свердловин. Без водневі розчини на нафтовій основі чи інвертні емульсії з вмістом води більше 50 % рекомендують для розкриття продуктивних пластів в наступних випадках: при низькій проникності колектора; при насищенні пласта в’язкою нафтою; при тріщинному і порово-тріщинному типах колектора високої проникності.
При наявності в колекторі набухаючи глин водяна фаза інвертних емульсій повинна бути мінералізована. У решті випадків допускається застосування для розкриття продуктивних пластів розчинів на водневій основі.
У твердих стійких породах при відсутності исоко напірних водогазо-нафтових пластів і наявності зон інтенсивних поглинань бурового розчину успішну проходку свердловин з високими техніко-економічними результатами забезпечують газоподібні агенти. Завдяки їм не порушується проникність продуктивних пластів, в результаті чого скорочується час на освоєння свердловини, збільшується її дебіт і коефіцієнт віддачі пласта. До не достатків цього способу відноситься складність ліквідації ускладнень, пов’язаних з обвалами стінок свердловини і водопроявленнями.
