Додаткові методи обстеження

До них належать: бактеріоскопічне дослідження (мазки на ступінь чис­тоти), цитологічне дослідження піхвових мазків, бактеріологічне дослідження, методи функціональної діагностики, кольпоскопія, біопсія, зондування мат­ки, діагностичне фракційне вишкрібання слизової оболонки цервікального каналу і порожнини матки з наступним гістологічним дослідженням, пунк­ція заднього склепіння, пертубація та гідротубація. Використовують також рентгенологічні методи дослідження — гістеросальпінгографію, пельвіграфію та біконтрастну пельвіграфію. З ендоскопічних методів у гінекології застосовують кольпоскопію, гістероскопію, лапароскопію та кульдоскопію. Набуло поширення ультразвукове дослідження. Ці методи використовують для уточнення діагнозу, а цитологічне дослідження — в обов'язковому по­рядку в жінок, які проходять профілактичні огляди.

Для проведення додаткових методів обстеження медична сестра чи акушерка готує жінку, необхідні інструменти (дзеркала, набори для вишкрі­бання, ложечки для взяття мазків). У випадку проведення вишкрібання, біопсії медсестра повинна приготувати посудину з 10 % розчином формаліну для фіксації тканини. Важливе значення має правильне оформлення направ­лень матеріалу на дослідження.

Взяття мазків на ступені чистоти піхви, гонорею, онкоцитологічне до­слідження, «гормональне дзеркало».

Для взяття будь-якого мазка треба мати:

• піхвові дзеркала;

• ложечку Фолькмана чи гінекологічний шпатель;

• пінцет;

• предметне скельце;

• ватну кульку;

• розчин антисептика;

• бланк направлення в лабораторію.

Підготовка хворої:

• покласти хвору на гінекологічне крісло;

• провести туалет зовнішніх статевих органів;

• ввести гінекологічне дзеркало в піхву, вивести шийку матки в дзеркалах.

Бактеріоскопічне дослідження вагінального вмісту дає можливість визначити ступінь чистоти, мікробну флору піхви, наявність протипока­зань до різних діагностичних маніпуляцій. Цей метод дає змогу діагносту­вати запальний процес.

Техніка взяття мазка на ступінь чистоти піхви:

• ввести у піхву гінекологічне дзеркало;

• гінекологічним пінцетом, шпателем, жолобкуватим зондом чи ложеч­кою Фолькмана взяти частину виділень із заднього склепіння піхви і штрихоподібними рухами нанести на предметне скельце;

• вийняти дзеркало із піхви;

• написати направлення в лабораторію.

Даючи оцінку мазку, лаборант визначає кількість епітеліальних клітин, лейкоцитів, характер мікрофлори (палички Додерлейна, патогенна флора - грамнегативні палички, коки, гриби, трихомонади, гонококи), а також ре­акцію вапнального вмісту.

Відповідно до характеру мазка розрізняють 4 ступені чистоти вапни.

Мазок на наявність гонореї. Матеріал для дослідження беруть анало­гічно з цервікального каналу, з уретри (до акту сечовипускання після ле­генького масажу задньої стінки уретри), з прямої кишки, наносять на скельце у вигляді окремих штрихів.

Бактеріологічне дослідження проводять з метою виявлення збудників та їх чутливості до антибіотиків. Матеріалом для дослідження може бути вміст цервікального каналу, вагіни, уретри, пунктат. Цей матеріал відразу ж після отримання слід направити в бактеріологічну лабораторію. У на­правленні необхідно вказати дату і час, коли взято матеріал.

Онкоцитологічне дослідження проводять з метою ранньої діагнос­тики онкологічних захворювань.