Письмовий інструктаж

Практика показала, що при вивченні нових прийомів після вступного інструктажу групового деякі школярі потребують відразу ж у додатковому індивідуальному інструктаж. Учитель не завжди має можливість швидко надати допомогу учням, і вони даремно втрачають навчальний час.

Застосування письмових інструктажів дозволяє всім школярам відразу після вступного інструктажу включитися в роботу. Інструкцію розробляють таким чином, щоб нею можна було легко користуватися. Вона повинна містити основні конкретні відомості, а не загальні міркування. Розташування матеріалу в ній повинно бути строго послідовним. У трудовій підготовці школярів часто застосовуються наступні види письмових інструкцій: навчальна інструкційна та навчальна операційна карта; навчальна карта-завдання. Навчальну інструкційних карт складають з метою навчання певних дій: виконання прийомів, переходів, позицій, установок і операцій в цілому. У ній міститься найбільш повна розшифровка всієї структури технологічного процесу. Складають такі карти на всі навчальні роботи, що використовуються головним чином для цілей групового та індивідуального навчання в лабораторіях, навчальних майстерень і при навчанні на виробництві. При складанні навчальних інструкційних карт виходять з принципів послідовного ускладнення робіт і включення в кожну чергову роботу не тільки нових, а й перш за все освоєних трудових прийомів, для закріплення яких потрібно часте їхнє повторення.

Методи,що визначаються за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів

Репродуктивний метод трудового навчання передбачає активне сприймання і запам’ятовування навчальної інформації, що повідомляється вчителем або іншим джерелом.

При репродуктивній побудові пояснення вчитель у готовому вигляді повідомляє факти, визначення, акцентує увагу на головному, що необхідно врахувати або засвоїти.

Наочність при репродуктивному методі навчання також застосовується з метою більш активного і міцного запам’ятовування інформації.

Практична робота репродуктивного характеру визначається тим, що в процесі її виконання учні відтворюють трудові дії, які продемонстрував учитель. Репродуктивній метод учитель використовує в основному під час початкового вивчення трудових операцій(згинання, розмічання, різання, ручне шиття, в’язання). Репродуктивні вправи лише ефектно сприяють відпрацюванню умінь і навичок шляхом повторення трудових дій. Тому систему вправ треба будувати таким чином,щоб в ній постійно вносилися елементи новизни.

Частково-пошуковий метод полягає в тому, що учням не дається кінцевий результат вирішення поставленої задачі, а частину завдань їм пропонується розв’язати самостійно. Перед виготовленням навіть простого виробу дітям доцільно ставити для самостійного вирішення творчі завдання: який краще вибрати матеріал для виробу; як економно його використати; яким способом краще з’єднати деталі; що можна доробити у виробі, щоб він мав симетричний вигляд або зручніше було ним користуватися.

У посібнику(Стежинка до майстерності)автора Веремійчика І.М. вже для першокласників подані творчі завдання,наприклад:( Вибери пелюстки квітки,на яких написаний склад цього числа); (З ялинкових іграшок-букв однакових кольорів склади слова); (Зобрази зайчика, котрий заховався в кущах від хижого звіра); (Для зображення ще одного будиночка можна використати всього 4 палички. Поміркуй, як економно це зробити?)

Дослідницький метод відповідає сучасним вимогам у розвитку творчої особистості дитини.

Він характеризується такими особливостями:

- нові знання не подаються в готовому вигляді, учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніше набуті знання і вміння;

- разом з новими знаннями учні набувають уміння застосовувати їх у різних умовах, тобто оволодівають способами розумової та практичної діяльності;

- створюються і розв’язуються ситуації, аналогічні до життєвих.

Творче (розвиваюче) навчання ґрунтується на системі проблемних ситуацій Проблемна ситуація на уроці-це постанова перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Так ,перед виготовленням плаваючих моделей учитель демонструє досліди,яні ставлять перед учнями певну проблему.

У посудину заповнену водою, вчитель опускає відрізок фольги. Учні спостерігають, що фольга занурюється на дно. Ставиться запитання :((Чому фольга тоне?)Учні припускають, що фольга тоне, так як вона важка. Тоді вчитель робить з фольги човник і обережно ставить дном на воду. Учні бачать, що в цьому випадку та ж сама фольга плаває на поверхні води. Виникає проблемна ситуація. Перше припущення про те, що важкі матеріали завжди тонуть, не підтвердилося. Отже, справа не лише у матеріалі, а в чомусь іншому. Уважно розглядаючи фольгу і човник з неї, учні роблять висновок, що вона відрізняється тільки формою. Фольга плоска а човник об’ємний. Щоб учні змогли зробити аналітичні висновки, не порушуючи принцип науковості, вчителю доцільно підказати дітям істину про те, що заглиблюючись у воду, предмети витісняють її, а вода - навпаки. Для більшого переконання доцільно в човник помістити невелику пластилінову кульку, щоб стало помітним підняття рівня води у склянці. Якщо помістити кульку значно більших розмірів, то човник може затонути. Учні дійдуть до висновку, що пустотілі предмети, навіть з металу, можуть утримуватися на воді, але до тих пір, поки їх не перевантажать.

Проводячи на уроці спостереження, досліди, вчитель здійснює підготовчу роботу, яка сприяє розвитку їх самостійності, ініціативи, творчої думки. У загальному вигляді процес дослідження у молодших школярів має свої особливості. Для всякого дослідження, яке виконують учні, характерною ознакою є новизна, хоча для дорослих це уже відомо. Вивчаючи у 4 класі тему ( Електромоделювання), учні монтують електричне коло з джерела струму(батарейки), провідників, лампочки, вимикача. Для них ще невідомо, що всі метали є провідниками електричного струму, а пластмаса, гума, деревина-ізолятори.

Підставляючи до контактів замість вимикача заготовленні відрізки пластмас, гуми, деревини, учні переконуються, що з таких матеріалів (містка)для (дороги)електронів не збудуєш, ці матеріали не проводять електричний струм, бо лампочка не світиться. Використовуючи зразки сталевого, алюмінієвого дроту, діти переконуються, що лампочка світиться у кожному випадку. Роблячи висновки, що метали є провідниками електричного струму, учні відкривають для себе нові поняття. Вони усвідомлюють, чому вже раніше дорослі застерігали від встановлення в електророзетку металевих предметів. Учитель ще раз акцентує на цьому увагу, говорячи про те, що потужна електроенергія може нанести важку травму або й лишити життя.